«Тарас Шевченко – дітям України»: в «Просвіті» презентували фільм, присвячений 200-літньому ювілею Кобзаря
У фільмі висвітлюється біографія Шевченка, виразно постає портрет митця: якою особистістю він був, чого прагнув і чого встиг досягти. Фільм призначений, перш за все, для дитячої аудиторії, тому в ньому широко висвітлюються відносини Шевченка з дітьми, його переймання дитячою долею, яка в царській Росії часто була дуже непростою. Цих знедолених дітей він нерідко зображував на власних полотнах.
До речі, в фільмі куди ширше, ніж зазвичай, розкривається роль Шевченка, як художника: розповідь ілюструється його картинами, які і до сьогодні залишаються невідомими для широкого загалу.
- Пані Наталіє, розкажіть, будь-ласка, про свою роботу. Чого ви прагнули, створюючи цей фільм?
- Наш Шевченко – це справді батько нації. В нього був справді космічний погляд на історію людства, на нашу країну. Я вирішила, що перш за все потрібно донести його постать до дітей. Тому створила програму – «Тарас Шевченко – дітям України». Він свого часу був єдиною людиною, яка наважилась створити Буквар для дітей. Він навчав їх не тільки абетці та лічбі, а й українським приказкам, прислів'ям, легендам. Шевченко хотів, щоб діти знали історію своєї землі.
- Ця програма, перш за все, призначена для показу в приміщенні планетарію. Розкажіть, будь ласка, як це має виглядати?
- Зоряний зал Планетарію вимагає від нас показувати зорі. У Шевченка є чимало віршів, де фігурують зорі, місяць, сонце та планети. В нього можна знайти дуже багато нічних образів. Програма передбачає показ картин самого Шевченка під читання його поезій. І не тільки його – в програмі використані також картини інших митців. Там, наприклад, можна побачити роботи Куїнджі, який присвятив всю свою творчість Україні. І все це відбувається під зоряним куполом нашого планетарію.
Для старших школярів я зробила іншу програму. Вона називається «Всесвіт Шевченка». Там не тільки розкривається Шевченкова біографія, а й висвітлюються його філософські погляди. Там більше часу приділено його друзям – видатним російським письменникам, співакам, громадським діячам, з якими він свого часу товаришував.
- Чому ви обрали саме дітей як основну цільову аудиторію?
- Тому що діти – це майбутнє. Розумієте, старше покоління свого часу було спотворене радянською пропагандою. В них інше світосприйняття ніж у тих, хто зараз підростає. А ті будуть свідомими українцями. За радянських часів була така пісня: «Мой адрес не дом и не улица, мой адрес Советский Союз». Це страшно, коли людина не пам'ятає свого дому, своєї вулиці. Тому хочеться, щоб ми дожили до тих часів, про які мріяв Шевченко. Щоб кожен з нас любив свою вулицю, своє село, своє місто і знав його історію.
Валентина Овод, письменниця: Сьогодні Наталія показала дивовижний фільм для дітей, для нашого молодшого покоління. Це було прекрасно, коротко, так ніжно і якось душевно. Який у нас Шевченко! Цю людину ми і досі пам'ятаємо. Якби не Шевченко, я не знаю, що б то була за Україна. Мабуть, дійсно якась Окраїна…