ЧЕСЬКИЙ ПРЕЗИДЕНТ: ЖИТТЯ ЧЕХІВ В УКРАЇНІ ПІД ЗАГРОЗОЮ
Середа, 17 вересня 2014, 14:56
Президент Чехії Мілош Земан порадив міністру внутрішніх справ задовольнити прохання сорока сімей волинських чехів, які бажають повернутися на батьківщину. В Україні, як наголосив глава чеської держави, вони наражаються на небезпеку.
ЧЕСЬКИЙ ПРЕЗИДЕНТ: ЖИТТЯ ЧЕХІВ В УКРАЇНІ ПІД ЗАГРОЗОЮ

Навесні волинські чехи звернулися до керівництва Чехії з листом, в якому закликали помогти їм виїхати з України. Президент Мілош Земан і прем’єр-міністр Богуслав Соботка знехтували листа колишніх земляків, пославшися на висновок чеської дипломатії, згідно з яким Україна здатна загарантувати своїм громадянами права і безпечність. Восени Земан змінив, як бачимо, думку. А з якої причини, пояснив інформаційній агенції ЧТК речник празького Граду Їржи Овачек: «Президент республіки підкреслює, що держава є державою лише тоді, коли спроможна подбати і за громадян неетнічного походження».

 

ПРИЧИНА РЕПАТРІАНТСЬКИХ НАСТРОЇВ

 

Міністр внутрішніх справ Милан Хованець повідомив у розмові з журналистами, що звернення волинських чехів розглядатиметься звичайним порядком і що він не добачає якихось перепон на шляху їхнього повернення. Чим обгрунтовують волинські чехи свої репатріантські настрої? Про це мовилося в їхньому березневому листі. Автори зазначали, що бояться не українців, а війни України з Росією, яка вже захопила український Крим, що не мають охоти важити життям своїх чеських синів в українсько-російському збройному конфлікті, що згаданий конфлікт сприяє розгулу злочинності, що в разі загострення ситуації годі сподіватися на захист з боку українських правоохоронних органів. Працівники посольства Чехії в Україні мали зустріч з волинськими краянами, й підсумки її підбив міністр закордонних справ Любомир Заоралек, заявивши, що чеський уряд не має підстав для організації якоїсь масштабної допомоги волинським чехам, а надто для їхньої репатріації.

 

ВОЛИНСЬКІ ЧЕХИ «ПОНАД СУТИЧКОЮ»

Чехи прийшли на Волинь в 60-70-х роках ХІХ століття, спокусившися величезними пільгами, які тодішня російська влада надавала осадникам: продаж задешево вільних ґрунтів, звільнення від сплати податків та військової повинності, дозвіл мати чеськомовні школи, свобода віровизнання... Така винятковість призвела до того, що чеські осадники, як можна прочитати і в чеських, і в українських розвідках, почували себе за складних історичних обставинах «понад сутичкою». Зокрема, це далося взнаки під час Другої світової війни, коли Українська Повстанська Армія частково контролювала Волинь. Більшість тамтешніх чехів, як пише в книжці «Бандерівці – герої чи бандити?» чеський публіцист Милан Сиручек, ставилася до боротьби УПА вороже, меншість – мала за краще не втручатися в події. Таке ставлення до українських національних змагань, до української державної незалежнсті привезла до повоєнної Чехословаччини перша репатріаційна хвиля, яка складался із сорока тисяч представників третього покоління ческих емігрантів. Друга, післячорнобильська, хвиля була набагото меншою числом – 1812 осіб, а третя, як очікують в міністерстві внутрішніх справ, налічуватиме десятки репатріантів. 

 

З РОСІЙСЬКОЇ МУХИ ЗРОБИЛИ ЧЕСЬКОГО СЛОНА

 

За «народною» статистикою, в Україні сьогодні мешкає 20 000 чехів, а за статистикою офіційною – тільки дві тисячі. Проблема їхнього повернення, на думку чеського історика Томаша Кристліка, якою він поділився з Deutsche Welle, є суто локальна, а втручання президента Земана неочікувано надає їй міжнародного розголосу. Утім, як зазначає Кристлік, не так і неочікувного. Він звертає увагу на те, що чеський президент занепокоєний не просто долею чехів в Україні, а долею «громадян неетнічного походження», якими є також росіяни. На тлі останніх відверто антиукраїнських висловлювань Мілоша Земана, зауважує чеський історик, його занепокоєння виглядає як цілком закономірне.

 

Микола Шатилов, Прага

 

 

comments powered by HyperComments