Першочерговий пакет реформ для України

Олександра Суфіянова  |  Середа, 25 лютого 2015, 17:06
Україну чекають реформи багатьох сфер життєдіяльності. Про це неодноразово заявляв голова Уряду Арсеній Яценюк та інші представники Кабміну. Які галузі потребують найбільш кардинальних змін та яких заходів треба вжити, аби вивести країну з кризи, ми запитали в юристів, економістів та істориків.
Першочерговий пакет реформ для України

Сьогодні в Україні навряд чи знайдеться така галузь, яка не потребує  реформування. Однак найбільших  змін, впевнені фахівці, зараз вимагають військова сфера, освіта, медицина, міліція, податкова, дозвільна та судова системи, оскільки саме вони є запорукою успішного майбутнього українського суспільства. Та от з якої галузі треба розпочинати всі реформи, аби вивести країну з кризи, тут думки фахівців розділилися. Економісти впевнені, перш за все треба змінити податкову систему, яка має стати більш прозорою та сприятливою для розвитку малого та середнього бізнесу. Як пояснила економіст Харківського державного університету харчування та торгівлі Ольга Сумцова, «зараз в Україні необхідно провести повний комплекс змін, однак відбуватися  вони мають поступово. Все треба починати з податкової реформи, прийняття антикорупційних законів та реформ органів правопорядку, що значно полегшить життя бізнесу, тоді і підприємці платитимуть податки та наповнюватимуть бюджет, роблячи його реальним».

А от юристи дотримуються  іншої точки зору, вони кажуть, зміни треба розпочинати з військової реформи. Для цього слід створити контрактну армію, де б всі без винятку військовослужбовці брали участь в антитерористичній операції.  «І тоді можна обійтися без непотрібної мобілізації, яку зараз проводять в державі. Крім того, треба започаткувати обов’язкову службу для всіх чоловіків. Тривалість цієї служби повинна бути не менше одного року. Також необхідно подбати про професійний військовий резерв. Слід зменшити кількість непотрібних «штабів» та «паркетних військовослужбовців», - відзначає юрист Роман Лихачов.

Не меншого реформування потребує система освіти. Особливо це стосується вищих навчальних закладів, де необхідно значно скоротити кількість місць для навчання бюджетників. Таку форму варто надавати лише тим учням, які мають найкращі знання. За словами юриста Романа Лихачова, аналогічну систему треба ввести і в загальноосвітній школі. «Мова йде про 10-11 класи, де теж треба ввести обмежену кількість бюджетних місць, щоб батьки осіб, які не бажають вчитися, платили до бюджету за надання освітніх послуг», - впевнений юрист.

Дуже важливий аспект в реформуванні освітньої сфери - це боротьба з корупцією. Подолати це явище у ВИШах просто, переконані фахівці. Треба всього-на-всього викладачам не брати хабарів від недбайливих студентів, які не знають дисципліни, а претендують на позитивну оцінку. Кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко вважає: «Має повернутися нормальна практика того, якщо студент не знає дисципліни, він отримує негативну оцінку,  і це не повинно бути клопотом викладача, який поставив негативну оцінку. Цього викладача, як це зачасту робиться в багатьох вищих навчальних закладах, потім викликають в деканати і кажуть, мовляв, ви проводите неправильну політику серед студентів, мовляв, ви так залякуєте всіх студентів, що вони можуть всі повтікати з ВИШу... Студент має навчатися, а якщо не навчається, то повинен отримувати за це те, що заслуговує».

А ще студент, згідно з болонською системою навчання, має сам обирати дисципліну, яку буде вивчати; в Україні поки що такого на практиці не існує. За словами кандидата історичних наук, голови історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислава Яценка, «сьогодні студенту поки що в Україні пропонують пакет дисциплін. І на вибір цих дисциплін зачасту впливає деканат. Такого не має бути, якщо ми хочемо відповідати болонській системі навчання».

Також, згідно з болонською системою, українським ВИШам треба більше уваги приділяти практичному навчанню студентів, а також їх подальшому працевлаштуванню.  «У ВИШах має бути не лише відділ, де ставлять на облік про працевлаштування студентів. (Тобто відділ, в який студенти повідомляють про те, що вони працевлаштувалися). Але цей відділ має ще і відстежувати  та сприяти працевлаштуванню випускників», - вважає Владислав Яценко, кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства.

Дбати про відродження та створення бібліотек – також вагомий момент в реформуванні освітньої сфери. ВИШі повинні піклуватися про те, аби студенти могли завжди читати та отримувати знання в читальних залах бібліотек, які повинні постійно оновлюватися книгами різних видавництв. Як пояснив кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко, «є проблема в тому, що бібліотеки ВИШів вже давно не закуповують нову літературу. А чомусь ойкуменою їхнього бачення літератури є російська та українська. А повинно бути хоча б один-два примірники нових видань з відомих видавництв світу, як це робиться, наприклад, в бібліотеках Варшави. Іде тотальний занепад бібліотек. Як в такій ситуації може розвиватися вища освіта».

Медицина або сфера охорони здоров’я, як і попередні дві сфери життя, вимагає чималих змін.  Реформи цієї галузі треба починати із подолання середньої та малої ланки невігластва та корупції, а також із запровадження страхової медицини, впевнені фахівці.  «Страхова медицина – це така медицина, коли людина дістає страховку. Коли на цю страховку йдуть відрахування на весь той перелік послуг, який людина може отримати в разі будь-якої ситуації. Страховка – це той гарантований соціальний пакет, який мусить надавати людині впевненість в завтрашньому дні», - розповів кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко.

Реформування обов’язково має торкнутися і міліції, переконані юристи. Для цього варто створити муніципальну міліцію у складі дільничних інспекторів, патрульної служби та ДАІ. Щодо органів слідства, їх необхідно передати до нещодавно створеного Національного бюро розслідувань.

Спрощення та змін вимагає і дозвільна сфера, яка має нарешті позбутися забюрократизованості. «Необхідно скасувати більшість ліцензій та дозволів, щоб ліквідувати корупцію в цій сфері. На 50 відсотків скоротити кількість державних службовців, а тим, хто залишився, підвищити зарплатню в 2 рази. Зробити безкоштовним та відкритим доступ до бази даних всіх об’єктів нерухомого та рухомого майна, що дозволить бачити реальний дохід кожної особи. Проведення всієї реалізації майна викласти прозоро на єдиному електронному ресурсі, що дозволить за найбільшу ціну реалізовувати майно, а отже збільшить надходження до бюджету та усуне корупцію в цій сфері», - відзначив юрист Роман Лихачов.

Потребує реформ і судова сфера. На сьогодні, кажуть служителі феміди, на посаду суддів призначає Президент країни та Верховна Рада. Також «зверху» представникам цієї сфери говорять, яке рішення вони мають ухвалити в цій чи іншій справі. Аби цього позбутися, впевнені фахівці, треба  оптимізувати суди завдяки створенню міжрайонних судів. А повноваження адміністративних та господарчих судів слід передати місцевим судам.  «Звичка бути залежними від наказів «зверху» призвела до того, що  суддівство звиклося з цією системою і бачить свою роль в обслуговуванні інтересів політичної влади і зароблянні грошей, а не в захисті прав людей та утвердження верховенства права, тому необхідно змінити в цілому процедуру призначення суддів», - переконаний юрист Роман Лихачов.

 Також не менш важливою серед реформ є децентралізація влади. Треба більше прав надати органам місцевого самоврядування. Саме їм слід надати сімдесят відсотків всіх зборів та податків, а замість обласних та районних адміністрацій ввести президентських префектів на місцях, які будуть стежати, як дотримуються законів на місцях.

Аби всі ці реформи втілити у життя, усі експерти впевнені,  для цього треба  прийняти зміни до Головного закону країни,  ухвалити нові закони «Про міліцію», «Про статус суддів», «Про префектів», «Про Національне бюро розслідувань», «Про систему безкоштовної та платної освіти», «Про збройні сили України та службу у військовому резерві», «Про доступ до даних щодо нерухомого та рухомого майна», а також податковий та виборчий кодекси.

 

comments powered by HyperComments