Олексій Слободянюк: «Наразі такої кричущої ситуації, яка була на початку війни, немає»

Ви волонтер. Розкажіть, будь ласка, якій військовій частині ви зараз допомагаєте?

Зараз ми займаємося 92-ю механізованою бригадою та одним підрозділом Нацгвардії. Обсяг допомоги, можливо, не такий великий, як в інших волонтерів, але ми намагаємось допомагати регулярно. Вони розповідають, що їм потрібно, ми це закуповуємо та передаємо. Зараз безпосередньо в зону АТО не їздимо - передаємо або через знайомих волонтерів, або через «Нову пошту» (залежно від того, де знаходиться підрозділ). Ось, наприклад, минулої суботи була остання передача. Ми передавали інструменти та матеріали для утеплення необхідних споруд на зиму. Були закуплені сокири, молотки, цвяхи, утеплювачі для підлоги та поліетилен. Для того, щоб не задувало через щілини. Це на сьогодні першочергові потреби. Наскільки мені відомо, це стосується більшості підрозділів. Адже фортифікаційні споруди збудовані, а в них холодно та й вітер гуляє. Тому є потреба утеплюватись.

Які є наявні потреби в тих військових частинах, яким Ви допомагаєте?

Слава Богу наразі такої кричущої ситуації, яка була на початку війни, немає. Але є декілька моментів. По-перше, як я казав, все, що пов’язано з утепленням і комфортним перебуванням військових на бойових позиціях. По-друге, це моменти, пов’язані або з оформленням статусу учасника бойових дій, або видачею/заміною теплого одягу, взуття чи головних уборів, допомога чи консультація у вирішенні юридичних питань, пов’язані з тим, що людина зараз служить в лавах Збройних сил або Нацгвардії, а вдома в неї кредит. Дякувати Богу, вже немає такого, як раніше, коли було потрібно масово купувати практично все: форму, взуття, спорядження, тощо. Знову ж таки, якісь невеликі потреби, як то теплі шкарпетки, рукавиці, є завжди. Вони просто швидко зношуються, а в армії не прописано, що це необхідно видавати більше одного разу на рік.

Яка зараз ситуація склалася у військових частинах?

Вважаю, що ситуація більш-менш стабільна. Єдине, що деякі підрозділи не зовсім дисципліновані, але це здебільшого залежить від їхнього безпосереднього командира. На жаль, зустрічаються такі підрозділи, де командир не проводить виховну роботу і там рано чи пізно виникають проблеми з алкоголем, або ж бійці починають шукати собі інших пригод. Ті командири, які займаються своїми підрозділами, мають значно менше проблем. Якщо їм щось потрібно – вони самі пишуть рапорти, міняють чи привозять необхідні речі з військових складів. Наприклад, позавчора я спілкувався з одним командиром Нацгвардії. Казав, що кожен день, незалежно від того, наскільки військові втомлені, він проводить бесіди на різні теми. Останньою темою в них було «Становлення українського війська: від княжих часів Київської Русі і до сьогодення». Він казав, що більше двох годин вони спілкувалися, багато про що запитували та уточнювали. Це демонструє, що багатьом командирам небайдужа доля свого підрозділу. Бійці 92-ї бригади розповідали, що вони стараються щодня проводити різні навчання з тактики. Тобто потрібно постійно займатися з солдатами - і тоді ні алкоголю, ні якихось інших проблем не буде виникати.

Що ви можете сказати про державу: чи допомагає вона та наскільки вистачає тієї допомоги?

Державної допомоги не вистачає. Але є великий плюс в тому, що держава вже хоч якось працює, дуже повільно, але працює: видають форму, берці, каски, бронежилети. От якщо порівнювати з 2014 роком, то тоді волонтери майже все закуповували самі й передавали в бойові підрозділи. Навіть питну воду возили. Наразі зрушення є. Думаю, завдяки тому, що в Міністерстві оборони знайшли волонтерів, які не дають розслаблятися генералам. Головне завдання полягає в тому, що потрібно міняти самі стандарти та норми у військах. У нас, здебільшого, залишилися стандарти 80-х-90-х років. Приходить військовий, йому видається однин комплект літньої форми, другий - зимової. Якщо ти знаходишся в АТО, особливо коли там ідуть бойові дії, то цього ніяк не вистачає. Комплект форми повністю зношується за місяць. Потрібно нарешті нашим генералам зрозуміти, що йде війна й наші військові частини знаходяться не на стрільбищах, а на фронті.

Ви розповіли що в деяких підрозділах виникають проблеми з алкоголем. Як вони вирішуються?

Знову ж таки, ці проблеми безпосередньо вирішує керівник підрозділу. Іноді достатньо поговорити з бійцями – і проблема вирішена. Часом потрібно застосовувати більш жорсткі  методи – зняття премії чи взяття під варту на різні терміни. Буває, що особливо «буйних» просто переводять в інші підрозділи.

Ви спілкуєтесь з військовими. Як вони відгукуються на ті події, які зараз відбуваються в країні?

Військові постійно слідкують за подіями, які відбуваються в нашій країні. Зрозуміло, що більшості не подобається те, що зраз відбувається в країні. Тим паче напередодні місцевих виборів, бо мало хто з них зможе проголосувати й висловити свою громадянську позицію у зв’язку із перебуванням на фронті. Тому є надія на тих людей, які залишилися в тилу. І які тоді мали можливість проголосувати.