Україна – Австрія: традиції львівського фарту
Збірна Україна за невиразної гри при незначному ігровому домінуванні суперника на останніх хвилинах вирвала перемогу завдяки голу нападника харківського «Металіста» Марко Девича
Після яскравої нічиєї на «Олімпійському», настала черга введення до експлуатації останнього з українських стадіонів, на яких відбудуться матчі Євро-2012, – «Львів-Арени». Головним питанням, яке поставало – чи буде новий стадіон також фартовим, як і «Україна».
Як і прогнозувалося, наставник національної збірної України Олег Блохін зробив кілька змін, порівняно з попереднім матчем.

Підопічні Блохіна вирвали перемогу на останніх хвилинах матчу. Фото: Євген Кравс, Uefa.com
Так, позицію у рамці воріт зайняв Андрій Дикань замість Олександра Рибки. На правому фланзі замість Бутка з’явився Артем Федецький. У центрі другим опорником став Ротань. А позицію під нападаючим зайняв Олександр Алієв, а Артем Мілевський був на вістрі атак української збірної. На інших позиціях, порівняно з попереднім матчем, з’явились ті самі гравці.
Австрійці, які провалили кваліфікаційний відбір на Євро-2012, не потрапивши до раунду стикових матчів, змінили головного тренера, а тому для Марселя Коллера це була дебютна гра у ролі на наставника австрійської національної А-team. Він не став особливо мудрувати, і поставив перевірених досвідчених бійців, обравши ідентичну схему розташування футболістів на полі: 4–4–1–1 з відтягнутим нападником.
Матч почався під акомпанемент снігопаду, який з плином часу перейшов у дощ зі снігом. На перших хвилинах ініціативою заволоділи австрійці, і лише в середині першого тайму, трохи згодом після забитого м’яча, українцям вдалось вирівняти гру. Австрійці створили кілька напівмоментів - по воротам українців пробивали Іваншиц, Алаба та Арнаутович, що відразу викликало бурхливу реакцію незадоволення діями своїх підопічних у коуча українців.
Чверть години українцям лише зрідка вдавалося переходити центр поля, а перша осмислена атака української збірної та перший удар по воротам Австрії на 18-й хвилині матчу призвели до голу. Коноплянка віддав на хід забігаючому Алієву, і після його подачі з флангу Мілевський виявився першим на м’ячі і відправив його низом у ближній нижній кут. 1:0!

Мілевський та Алієв відзначають перший гол у ворота збірної Австрії. Фото: Football.ua
Австрійці, безумовно, такого не очікували, але продовжували методично атакувати, і при подачах до штрафного майданчика, як нерідко бувало у першому таймі, українці відбивались інколи «зі скрипом». При цьому суперник не забував бити по воротах господарів. Так, на 29-й хвилині Арнаутович небезпечно вирізав з-за меж штрафного майданчика українців – м’яч пройшов повз ворота у притирку зі штангою. Не менш небезпечним був постріл Алаби зі штрафного, який Дикань парирував, а удар Янко вже заблокував наш футболіст.
По перерві замість Федецького на поле вийшов Бутко, а Ротаня змінив Гармаш – обидві заміни по позиції. Якщо перша заміна пояснюється тим, що Федецький міг перегоріти, і до того ж мав жовту картку в пасиві, то друга – недостатньою функціональною готовністю Ротаня після пошкодження. Австрійський наставник замін по перерві не провів. Сама ж гра продовжились у тому ж руслі, що й в кінці першого тайму: трохи більшою ігровою перевагою продовжила володіти австрійська збірна.
Перший небезпечний момент створили українці: на 51-й хвилині Ярмоленко відкачував у штрафний майданчик німців на Бутка, який від лицьової прострілював на Мілевського, але того випередив Алмер. І відразі на ворота українців відбулась швидка контратака гостей лівим флангом – капітан австрійців Янко отримав передачу з глибини штрафній господарів поля, і пробив по воротам – Дикань потягнув його удар. На 54-й хвилині Янко не по спортивному повівся з Кучером, поклавши того на газон, а Олександр впав як підкошений – в результаті обидва футболіста отримали по жовтій. Кучеру то за що?
Після цього гра заспокоїлась, аби вибухнути хвилин за 15, коли австрійська збірна активізувала свою гру. А на 71-й хвилині після проходу Фугса по лівому флангу та його навісу до штрафного майданчика, Янко, випередивши Диканя, який запізно стартував на перехоплення, скинув м’яч у центр воротарського майданчика головою, і м’яч у боротьбі Кучера з Арнаутовичем залетів у ворота від захисника нашої збірної. 1:1.
І відразу Блохін кидає у бій Девича замість Алієва, аби активізувати гру попереду. Проте, австрійці, відчувши запах смаженого, намагались вирвати перемогу, яка була для їх тренера дуже важливою: їх атаки ставали небезпечними, і в штрафному спалахували пожежі. При цьому найбільш активно австрійці атакували саме через фланг Бутка, який після виходу на поле Гусєва, не зміг з ним застосувати відповідних контрдій. І тому ледь не кожна атака австрійців закінчувалась або кутовим, або ударом по воротам: Погатець, Янко, Іваншиц, Фухс, Алаба могли виводити свою збірну вперед – і це тільки за 15 хвилин після того, як австрійцям вдалось зрівняти рахунок у матчі! Правий фланг оборони, за який відповідав Богдан Бутко, нагадував якийсь прохідний двір.

Сутичка біля штрафного майданчика українців. Зліва направо: Моен, Дикань, Кучер, Гармаш (голова), Арнаутович, Селін, Фухс. Фото: Football.ua
На 79-й хвилині спалахнули пристрасті: це Арнаутович ліктем у боротьбі вдарив Ракицього, а за партнера відразу заступився Кучер, який з Арнаутовичем почав з’ясовувати стосунки. Відразу підбігли ще по кілька футболістів з кожного боку. Доволі експресивно спілкувались Дикань з Алабою. Обом учасникам інциденту арбітр показав по жовтій картці, але для Кучера це стала друга жовта картка, хоча, до слова, в єврокубках за дії Арнаутовича можна отримати і червоне світло. Але на то матч товариський, аби застосовувати м’якіші санкції. Так чи так, але українці залишились в десятьох. Після цього, Кучер ще раз штовхнув кривдника Ракицького, і пішов за межі поля, поплескаши глядачам, а Арнаутович намагався щось довести Тимощуку.

Арнаутович, Тимощук, Гармаш. Фото: Getty Images
Блохін робить ще одну заміну: випускає Назаренка замість Коноплянки, який часто-густо у матчі загравався з м’ячем, намагаючись зіграти індивідуально, і в кількох перспективних атаках приймав невірні рішення.
Лише після виходу Назаренка почали з’являтись моменти у Марко Девича, спочатку він пробив у руки Алмеру, а на другій компенсованій хвилині Назаренко видряпав м’яч у ногах австрійських футболістів, увійшов у штрафний майданчик, віддав забігаючому Гусєву, який оббіг двох захисників і від лицьової відпасував на Девича. Марко в оточенні двох захисників влучно поцілив у дальній кут воріт! ГОЛ!! 2:1!!! .
На цьому матч в принципі завершився: за півтори хвилини компенсованого норвежцем Моеном часу австрійська дружина нічого путнього створити не змогла, а могла і пропустити ще раз, але рахунок залишився незмінним.
Після дуже самовідданої гри у Києві українці не мали великої мотивації у Львові, і більш мотивованими та активними виглядали саме гості. Що ж до української збірної, то Селін наглухо закрив свій лівий фланг від будь-яких австрійських потуг, але на протилежному фланзі захисту ані Федецькому, ані Буткові, особливо після пропущеного нашою збірною голу, повторити це не вдалось. Не виходило і флангових проходів Коноплянки та Ярмоленка через грамотно побудовану та дисципліновану оборону суперника. Що ж до нападників, то вони сьогодні свою справу зробили – збірна перемогла. Варто відзначити, що всі футболісти атакувальної ланки, які вийшли у другому таймі, за виключенням Шевченка, взяли участь в організації голу у ворота Алмера. Сам же Шева виглядав якось невиразно, і не зумів знайти після пасу Девича продовження чудової контратаки при рахунку 2:1 на нашу користь на останніх секундах гри.
Натомість, австрійці відіграли доволі якісно весь матч майже одним й тим складом: Коллер зробив лише одну заміну, хоча у запасі перебувало 12 (!!) футболістів. На післяматчевій прес-конференції він пояснив це тим, що ще не знає всіх футболістів добре, а відтак довірився тим, що є на полі.
Загалом, невиразно зіграла вся збірна в цілому, а тому ця перемога дуже приємна. Львів ще раз підтвердив свою фартовість. 7 ігор – 7 перемог збірної у Львові – феноменальний результат! Проте, з телекартинки здалося, що підтримка у Львові була якась не такою як завжди: ані «Червоної Рути», ані звично затягнутого гімну України. Відтак, свято футбольного відкриття ще одного українського стадіону вдалося!
Це була остання гра збірної у цьому році, і тепер ми з нетерпінням очікуватимемо 2 грудня, коли у Києві відбудеться жеребкування фінального етапу Чемпіонату Європи 2012 року в Україні та Польщі.
Україна – Австрія 2:1. Товариський матч.
Стадіон: «Арена Львів», Львів . 31 879 глядачів. -1ºС
Україна: Дикань, Федецький (Бутко, 46), Кучер, Ракицький, Селін, Тимощук, Ротань (Гармаш, 46), Алієв (Девич, 74), Коноплянка (Назаренко, 86), Ярмоленко (Гусєв, 64), Милевський (Шевченко, 56).
На заміні: Рибка, Гай, Безус.
Головний тренер: Олег Блохін.
Австрія:. Алмер, Шимер, Поґатець, Фухс, Прьодль, Гарнік (Карлак, 60), Баумґартлінґер, Алаба, Іванщиц, Арнаутович, Янко.
На заміні: Грюнвальд, Ліндер, Драґович, Гоффер, Юнузович, Саттнер, Мадер, Кляйн, Драцан, Ортлехнер, Вебер.
Головний тренер: Марсель Коллер.
Голи:Мілевський, 18, Девич, 90+2 – Кучер, 71 (у свої ворота).
Попередження: Федецький, 32, Кучер, 54, Ракицький, 67 – Янко, 54, Прьодль, 65, Арнаутович, 81.
Вилучення: Кучер, 81 (друга жовта картка).
Арбітр: Свен Моен (Норвегія).
Повернутися в розділ