Бренд України: must have, щоб про нас почули в світі – режисер Ярослав Войцешек
Є поняття - «герой», «образ», « прототип» - і саме це характеризує увіковічення, і на цьому ще 60 років тому почали будувати бренд. Бренд (англ.brand) — комплекс понять, які узагальнюють уявлення людей про відповідний товар, послугу, компанію або особистість. Бажання і потреба робити гроші, глобалізувати і сформувати «світ без кордонів» приковувала нас біля телевізорів, змушувала виписувати пресу, і шукати аналог у себе вдома. Ми знаходили і захоплювалися героями , співставляли вікінга і яничара, знімали фільми про мафію і КГБ. Бо для всіх і про всіх було уявлення і пояснення. На цьому зробили маркетинг і «культурне клеймо» хто є хто. Тільки себе так і не знайшли.
2014 рік. Нашу війну називали Громадянською акцією протесту. Нас ніхто не знав. Ми були «країна без». Принаймні, це було чесно. Хтось далеко за океаном вважав нас частиною могутньої Росії, іншим здавалося , що ми і є вона.
Ярослав Войцешек - український сценарист і режисер «Сторожовою застави» (2016). У Харкові він говорив про кіно, не було ні слова про війну. Людина яка мислить картинкою і образом, за 5 років роботи на українському екрані , усвідомив не лише помилки і важкі моменти, Ярослав побачив, що українці не мають праобразу, відсутній той самий бренд. В цьому і питання знайомства з нашою культурою.
Звісно, є привабливі українки, є Роксолана, є постраждала від руки Путіна маленька «державка»,але немає впізнаваності. Або українці погано знають історію або вони дуже скромні, бо випустили важливу міцну деталь – козацтво. Зараз постпродакшени і укрфільми намагаються посадити нову форму агітації і піар-менеджеру- встановлення власне українського образу нації.
Останній мультик який зняли про козаків був ще виробництва «Мосфільм», остання книга 2010 року, останній написаний сценарій 1997року. Дехто вважає цю тему не актуальною і застарілою, хочеться екшену і біг-енду, бажають запозичену міфологію і історію, тоді як своя на новий лад в період кризи підкреслить особливість і натуральність такого явища як доба козацтва. І ось перший варіант повернення до витоків : 14 жовтня – день українського козацтва і День захисника України, невже далі буде?...
«Нас повинні впізнавати як рейнджерів, як спартанців, і любити як легендарних козаків». Вже останні роботи команди Ярослава , несуть в собі червоний колір шаровар, і все частіше у головних героїв з’являються вуса і поблискує лисина.
