Харків – до Європи. Губернатора і мера – у відставку
Існує цілком реальна небезпека перетворення Харкова, саме Харкова, на плацдарм імперської експансії в Україні. Складається враження що сумнозвісний тандем Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна виконує не розпорядження президента, а працює за прямими настановами з Москви. Про це свідчать події останніх місяців на Харківщині. Першим у цьому ланцюгу подій стало знищення меморіальної дошки мовознавцю Юрію Шевельову. Із звинуваченнями поважного вченого у ніби то «колабораціонізмі» виступила маловідома організація «Антифашистський комітет» на чолі з колишнім начальником управдомів Нісоном Ройтманом. Міський голова Кернес, який зазвичай ігнорує звернення громадськості, на звернення Ройтмана відреагував майже миттєво. Сесія міськради за наказом Кернеса, постановила демонтувати встановлену кількома днями раніше меморіальну табличку. Протягом години комунальники знищили пам’ятну дошку. Патріотична громадськість міста, звичайно, обурилася, кілька тижнів тривав скандал зі взаємними звинуваченнями у фашизмі. Все це неподобство висвітлювали центральні ЗМІ, дії харківською влади засудили міжнародні організації. Вандали не знайдені, винні не покарані. Чергова пляма на іміджі Харкова.
Під шумок, на тій же скандальній вересневій сесії міськради Кернес надає дозвіл на розробку проекту землевідведення щойно створеній невідомими особами так званій релігійній громаді «Жон-мироносиць» (саме так з граматичною помилкою у назві) в Сквері Перемоги. Рішення лишилось непоміченим серед десятків інших земельних рішень.
30 жовтня у Харківській області встановили пам'ятник одіозному російському імператорові Олександру ІІІ. Гаслом правління Олександра III була фраза «Росія - для росіян». Встановила пам'ятник маловідома організація «Русь триєдина». Бетонний бюст створений за типовим проектом, такі ж саме стоять у деяких російських містах. З доставкою пам’ятника допоміг особисто президент Росії В.Путін. Михайло Добкін, попри очікування триєдинців на відкриття так і не прибув. Але зрозуміло, що без згоди і підтримки губернатора встановлення бюста було неможливим. «Антифашистський комітет» Нісона Ройтмана проти пам’ятника царю-антисеміту теж не заперечував. Дивно, чи не так?
Наступний крок робить Кернес. 20 листопада чергова сесія міськради вже виділяє земельну ділянку для будівництва у Сквері Перемоги «Жонам-мироносицям», яких так ніхто і не бачив. А вже 24 листопада, в неділю, о 5.00 ранку в Сквері Перемоги розпочинаються будівельні роботи. Початок будівництва дивним чином збігся з початком Євромайдану. Документи на знесення зелених насаджень і дозвіл на початок будівельних робіт відсутні. Будівельні роботи відбуваються під протести мешканців навколишніх будинків, екологів та політичних партій. Від крайніх лівих до крайніх правих.
25 листопада Харківська єпархія повністю заперечувала свою причетність до подій, але вже наступного дня на сайті міськради з'явилася інформація, що ініціатор будівництва - саме вона. Представником інтересів таємничої релігійної громади виступає особисто міський голова. Керівником релігійної громади виявився адвокат Жоравовіч Дмитро Олексійович, за сумісництвом – директор підприємства під назвою ТОВ «БАЗА ВІДПОЧИНКУ" КНЯЖИЙ ГРАД "» (код 35350396), в засновниках якого значаться компанії з Белізу і Віргінських островів (крихітні країни Карибського басейну). Він же керівник ТОВ «НОВОСАНЖАРСЬКИЙ ЗАВОД МІНВОД» (код 36627604). У минулому заступник начальника апарату міської ради з організаційних питань.
Настоятеля і парафіян так ніхто і не бачив. Міський голова, у притаманній йому хамський манері погрожує харків'янам «переломати руки і ноги» і посилає їх випікати «морковний торт». Блюзнірське шоу відбувається у приміщенні міськради в присутності журналістів. Під час будівельних робіт демонтовані і вивезені в невідомому напрямку пам'ятники героям-комсомольцям. І знову жодних заяв з боку «Антифашистського комітету», який нібито піклується про пам'ятки Другої світової. Але не в цьому випадку. Джерела фінансування будівництва також не відомі. Сам Кернес в одному зі своїх виступів назвав спонсором російського бізнесмена харківського походження Павла Фукса. Фукс вже фінансував будівництво православного храму в П'ятихатках. Тому, цілком імовірною, є фінансова участь Фукса і у забудові Скверу Перемоги.
Слід також відзначити, що 23 листопада керуючий Харківською єпархією УПЦ Московського патріархату Онуфрій отримав сан митрополита, з чим його і привітав мер Кернес. Подарував Сквер Перемоги. За рахунок харків’ян.
Будівництво триває швидкими темпами, не зважаючи на зимовий час. Протести харків’ян тривають.
Для чого я все це пишу?
На мою думку, у планах В.Путіна і його «Русскаго мира» саме Харкову відведена роль імперського плацдарму для наступу на Україну. А міському голові Кернесу, який має тісні зв’язки з російським напівкримінальним бізнесом та губернатору Добкіну, давньому політичному партнеру В.Медведчука, відведені певні ролі у цій грі.
Якщо внаслідок масового народного невдоволення діями Януковича зі згортання євроінтеграції таки будуть призначені дострокові президентські вибори, на авансцену вийде харківський тандем. І тоді нас чекає чергова спроба розколу України - створення донецько-криворізької республіки з центром у Харкові. Профінансована московськими мафіозі з харківським корінням. На чолі з Добкіним і Кернесом. З власною церквою і митрополитом. Звичайно, під патронатом великого і могутнього Володимира Путіна.
Я не політолог і можу помилятись. Я б дуже хотіла помилитись у своїх прогнозах. Але поки що події розвиваються саме так. За чиїм сценарієм?
Остання новина. 2 грудня, о 12.00 призначено позачергову сесію обласної ради. За інформацією від опозиційної фракції, харківські регіонали звернуться до Януковича з пропозицією ввести надзвичайний стан. А якщо Янукович не введе? Новий «Сєверодонецьк» і «до російського кордону 40 км»?
Харківський громаді потрібний такий сценарій? Якщо ні, то ми маємо вимагати відставки губернатора Михайла Добкіна, міського голови Геннадія Кернеса, обласної, міської та інших місцевих рад. І проведення дострокових виборів. Вимагати зараз. Вимагати сьогодні. Ми не маємо право чекати, поки у Києві все зроблять за нас. І не кажіть мені «ми за євроінтеграцію без політики» - це фантастика.
