Зухвалість – сумління злочинного світу

Хто має право заперечувати вирок суду?
Такого права не має жоден президент.
Европа ж, замість того, щоб зреагувати, як належить, маючи білоруський приклад, стала на задні лапи перед уркою, який купив її нібито бажанням вступити до ЕС. Не хотів він цього від першого дня. Тим Европа й дістала гарбуза. Цей гарбуз був у плані пахана від сампочатку. Де б його привабили европейські цінності?
Зухвалість дістала зелену вулицю.
Законодавці стали плювати на Конституцію. Ухвалили закон про мови, який перекреслив 11 статтю Конституції. Перекреслювати Конституцію можна і навіть треба. Але це можуть робити лише дві третини депутатів Верховної Рада. Чи дотримали цієї вимоги зухвалісти? В тому числі й Янукович? Він підписав закон про мови і оком не моргнув. А закон прийнято з порушенням конституційних норм.
Закон про мови, який перекреслив 11-ту статтю Конституції України мали підтримати 300, а не 226 депутатів Верховної Ради.
Туди ж і Генеральний Прокурор. Він повчає українців, що громадяни  мають шанувати закони. Хто б говорив? Він, який “відмазав” убивць Георгія Ґонґадзе? Не йому говорити про законність. Йому, як Генпрокурору треба б поцікавитись, як ухвалює закони Верховна Рада, чи у згоді з Конституцією?
На превеликий жаль, його це не цікавить.
16 січня цього року Верховна Рада ухвалила ще один зухвалістський закон арифметичною більшостю. Закон, який суперечить нормам Конституції, який наділяє правом безкарности репресивну машини МВС, який обмежує конституційні права українських громадян не можна ухвалювати арифметичною більшістю. Такий закон мають схвалити дві третини депутатів Верховної Ради.
Хто-хто, а президент, підписуючи закони, першим ділом мусить поцікавитись, чи не суперечать вони Конституції. В Америці президент перше, ніж підписувати закони, консультується з правниками.
Але натхненна і напоумлена зухвалістю українська влада нехтує цю “дрібницю”. А надто дрібні бісенята – автори беззаконних законів. Ці із шкіри лізуть, щоб догодити “самому”, який, стерши з тіла наколку «Не забуду мать родную!» не стер її з душі та серця. Під “рідною матір’ю” носії наколок розуміють «злочинний світ».
В Україні замість норм справедливости панує злодійська зухвалість. «Мать родная» там не забувається.
Чи ж можна після цього винувати «Правий сектор» у порушенні законів, коли найчільніші представники влади тільки тим і живуть, що глузують з найвищого  і найголовнішого закону  держави - з Конституції?

Збережено авторську орфографію