25 січня 1965 р. – Йосип Сліпий був обраний у Ватикані кардиналом і головою Української греко-католицької церкви.

Йосип Іванович Сліпий народився 17 лютого 1892 р. у с. Заздрості Теребовлянського району (справжнє прізвище Коберницький-Дичковський; Сліпий — прибране ним сільське прізвисько діда). Закінчив українську гімназію на Тернопільщині. У 1911 р. вступив до Львівської духовної семінарії та навчався у Львівському університеті. Закінчив Інсбрукський університет у Австрії. У 1918 р. захистив докторську дисертацію з теології. 30 вересня 1917 р. прийняв сан священика. У 20-х рр. продовжував богословську освіту в римських університетах. Володів грецькою, латинською, італійською, німецькою, англійською та французькою мовами.
Після повернення до України Йосип Сліпий викладав богослов’я у Львівській греко-католицькій духовній семінарії. Був організатором і головою Богословського наукового товариства. З 1926 р. – ректор Львівської духовної семінарії. У 1928 р. – семінарію перейменовано в Греко-католицьку богословську академію.
Йосип Сліпий часто брав участь у наукових конференціях та з’їздах. Був редактором і керівником багатьох церковних видань. Створив Музей церковних мистецтв при Богословській академії. У 1930 р. – член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. З 1926 р. – член-куратор Українського національного музею у Львові. У 1931 р. – заступник голови Українського католицького союзу. У 1935 р. митрополит Андрій Шептицький призначив Йосипа Сліпого соборним крилошанином Архікафедрального собору св. Юра та архідияконом Львівської митрополичої капітули.
Після початку Другої світової війни митрополит Андрій Шептицький призначив Сліпого своїм коад’ютором. 25 листопада 1939 р. Йосип Сліпий став архієпископом Серрейським. 1 листопада 1944 р. – був обраний митрополитом галицьким, архієпископом львівським та єпископом Кам’янець-Подільським.
11 квітня 1945 р. – Йосипа Сліпого засуджено за віру на 8 років примусових робіт у сибірських таборах. У 1953 р. – знову заслання. У 1957 р. – вирок на сім років ув'язнення і каторжних робіт. У 1962 р. – засуджений на ув'язнення в Мордовії. Разом — 18 років тяжких випробувань.
У 1960 р. Папа Іван XXIII призначив митрополита Йосипа Сліпого кардиналом. У 1963 р. кардинала звільнено з ув’язнення і вислано за межі СРСР. 11 жовтня 1963 р. Йосип Сліпий запропонував утворити помісну Українську католицьку церкву на чолі з патріархом. У грудні він був призначений членом Конгрегації Східних Церков.
25 січня 1965 р. Папа Римський Павло VІ надав Йосипу Сліпому титул кардинала католицької церкви. У 1975 р. Йосип Сліпий купив монастир для монахів-студитів та збудував Український Католицький Університет св. Климента з храмом Святої Софії.
Величезний внесок було зроблено кардиналом Йосипом Сліпим у розвиток Української греко-католицької церкви. Неможливо переоцінити його труди, самопожертву та відданість українському народові. Він відвідав всі українські поселення в світі та об'єднав український єпископат у Синод Української Церкви.
7 вересня 1984 р. – кардинал Йосип Сліпий помер у храмі Святої Софії в Римі. У 1992 р. його мощі було перенесено до Львова у крипту Архікафедрального собору Св. Юра.

Професійне та неофіційне свято в Україні:
Тетянин день або День студентів
Історичні події:
1992 р. – Україна встановила дипломатичні відносини з Арабською Республікою Єгипет.
2008 р. – прем’єра фільму українського режисера Ігоря Подольчака «Las Meninas» на конкурсі Ротердамського Міжнародного Кінофестивалю.
Народились:
1883 р. – Дмитро Григорович, український авіаконструктор, творець першого гідроплану.
1893 р. – єпископ Григорій (у мирі – Григорій Огійчук), український церковний діяч, митрополит Собороправної української автокефальної православної церкви (СУАПЦ).
1921 р. – Георгій Шкляревський, мовознавець та літературознавець (90 років від дня народження).
1949 р. – Василь Ганущак, поет, критик та перекладач з білоруської, російської, польської, словацької, німецької мов.
1985 р. – Тіна Кароль, українська співачка.
Померли:
1942 р. – Агатангел Кримський, видатний історик, письменник, мовознавець та перекладач, загинув на засланні.
1967 р. – Семен Власко, бандурист.