17 жовтня – цей день в історії

Свята і пам'ятні дні

• ООН: Міжнародний день боротьби з бідністю
• День Республіки Північна Осетія-Аланія
•  Україна: День працівників харчової промисловості

Події

• 1113 — споруджено Києво-Михайлівський Золотоверхий собор (зруйновано 1934).
• 1346 — битва при Невілс-Кросі: розгром шотландської армії англійськими військами і полонення Давида II, короля Шотландії.
• 1404 — Папою Римським стає Інокентій VII (у миру — Козімо Джентіле Мільораті); правив по 6 листопада 1406.
• 1604 — німецький астроном Кеплер Йоган почав спостереження найновішої зірки (SN 1604), названої згодом його ім'ям.
• 1660 — Слободищенський трактат -договір між гетьманом Юрієм Хмельницьким та Польщею.
• 1702 — Битва під Бердичевом.
• 1740 — участники другої Камчатської експедиції Вітуса Берінга заснували Петропавловськ-Камчатський.
• 1855 — англієць Генрі Бессемер запатентував свій процес приготування сталі.
• 1888 — катастрофа під Харковом (Бірки) потягу, яким подорожував російський імператор Олександр III з почтом.
• 1905 — російський імператор Микола II підписав Маніфест про дарування ліберальних свобод і додання Державній Думі законодавчих повноважень.
• 1905 — держави-члени Балканської Ліги оголосили війну Османській імперії.
• 1927 — відбувся ІІ Всеукраїнський собор УАПЦ.
• 1961 — відкрився XXII з'їзд КПРС (проходив до 31 жовтня), на якому ухвалили 3. Програму КПРС і проголосили завдання побудови комуністичного суспільства до 1980 року.
• 1967 — у Великобританії опубліковали «Акт про аборт» («Abortion Act»), який започаткував легалізацію в Західній Європі штучного переривання вагітності (вже узаконеного на той час в соціалістичних країнах).
• 1987 — у Львові створили Товариство Лева.
• 1990 — на майбутньому майдані Незалежності завершилося голодування студентів, які домоглися від Верховної Ради УРСР прийняття постанови про виконання їхніх політичних вимог^[1].
• 1990 — офіційна дата виникнення бази IMDb (Internet Movie Database), найбільша у світі база даних і веб-сайт про кінематограф (тодішня назва «rec.arts.movies movie database»).
• 1991 — у СРСР з'явився оператор ГласНет, очевидно, перший оператор інтерактивного (у початковому варіанті — термінального) доступу до мережі Інтернет.

Народились

• 1696 — Август ІІІ Фрідерік, король Польщі і курфюрст Саксонії з 1733 (†1763)
• 1727 — Джон Вілкс (John Wilkes), британський політичний реформатор, мер Лондона.
• 1729 — П'єр Монсиньї, французький композитор, творець французької комічної опери («Дезертир»).
• 1734 — Орлов Григорій, російський фельдмаршал, граф, фаворит Катерини II.
• 1760 — Клод Анрі де Сен-Сімон, французький мислитель, соціолог, граф («Нове християнство»).
• 1770 — Енґель Йоган Християн, німецько-австрійський історик (†1814).
• 1796 — Оболенський Євгеній Петрович, декабрист, член Союзу благоденствування, повстанець на Сенатській площі, що поранив багнетом графа Мілорадовіча, сибірський просвітитель.
• 1804 — Надеждін М. І. російський критик, журналіст, історик, етнограф, філософ (†1856).
• 1806 — Корнілов Володимир Олексійович, російський віце-адмірал, герой Севастопольської оборони 1854—1855 (†1854).
• 1814 — Головацький Яків Федорович, український поет, письменник, фольклорист (†1888).
• 1856 — Шокальський Юлій Михайлович, російський океанограф, президент Географічного товариства СРСР (1917—1931 рр.).
• 1865 — Желіговський Люціан, польський воєначальник і політичний діяч.
• 1870 — Красиков Петро Ананійович, російський революціонер, перший прокурор Верховного Суду СРСР (1924—1933 рр.).
• 1873 — Усачов Яків Григорович, основоположник науки про різання металів.
• 1873 — Чугаєв Лев Олександрович (†1922), російський хімік, засновник школи по хімії комплексних сполук.
• 1878 — Римський-Корсаков Андрій Миколайович, радянський музикознавець, філософ, редактор.
• 1903 — Гречко Андрій Антонович, Маршал Радянського Союзу, міністр оборони СРСР (1967 —1976).
• 1903 — Натаніель Вест (Nathanael West), американський письменник («День сарани»).
• 1908 — Зак Галина, художниця.
• 1912 — Іван Павло I (до інтронізації —Альберто Лучиані), Папа Римський з 26 серпня по 28 вересня 1978 (один з найкоротших понтіфікатів за всю історію папства)
• 1913 — Лейманіс Олександр, латвійський кинорежіссер («Армія Трясогузки», «Слуги диявола»).
• 1915 — Артур Міллер (Arthur Miller), американський драматург. Був одружений на Мерілін Монро.
• 1918 — Рита Гейворт (справжнє ім'я Маргарита Кармен Кансино), американська актриса і танцівниця.
• 1920 — Мігель Делібес Сетьєн, іспанський письменник
• 1923 — Уткін Володимир Федорович, учений у області машинобудування, академік РАН, президент Академії космонавтики ім. К. Е. Ціолковського.
• 1931 — Анатолій Приставкін, російський письменник
• 1933 — Андрій Кушніренко, український композитор, хоровий диригент, народний артист УРСР.
• 1936 — Драч Іван Федорович, український письменник, засновник Руху, депутат Верховної Ради («Соняшник», «Іду до тебе»).
• 1937 — Нонна Суржина, українська оперна співачка, народна артистка СРСР, лауреат Шевченківської премії.
• 1938 — Юрій Скирда, художник кіно, режисер-аніматор (†1994).;
• 1939 — Бромберг Костянтин, російський кинорежисер («Пригоди Електроніка», «Чародії» і ін.).
• 1942 — Андріс Андрейко, латиський спортсмен, міжнародний гросмейстер з міжнародних шашок (1966), триразовий чемпіон світу, чотирикратний чемпіон Європи, восьмикратний чемпіон СРСР.
• 1946 — Адам Міхнік, польський громадсько-політичний діяч, журналіст, дисидент.
• 1949 — Оуен Артур, прем'єр-міністр Барбадосу (з 1994 року).
• 1956 — Мей Джемісон, перша американська чорношкіра астронавтка.
• 1956 — Кен Морров (Ken Morrow), американський хокеїст, захисник «Нью-Йорк Айлендерс». Олімпійський чемпіон 1980 року, чотирикратний володар Кубка Стенлі. У 1980 році він протягом трьох місяців став олімпійським чемпіоном і виграв Кубок Стенлі, чого раніше не вдавалося нікому.
• 1959 — Франсиско Флорес, президент Сальвадору (з 1999 року).
• 1962 — Майк Джадж (Mike Judge), продюсер, актор, режисер, сценарист, композитор і аніматор; автор мультиплікаційного серіалу «Бівіс і Батхед» («Beavis and Butt-head»).
• 1974 — Мирослав Слабошпицький, український кінорежисер.
• 1974 — Емінем (англ. Eminem), американський реп-виконавець (справжнє ім'я — Маршалл Матерс).
• 1979 — Кімі Ряйкконен, фінський автогонщик, чемпіон світу 2007 року з автогонок у класі Формула-1.

Померли

• 1740 — Ганна Іванівна (Ганна Іванівна), російська імператриця (з 1730) з династії Романових, друга дочка царя Івана V і Праскеви Федорівни Салтикової, племінниця Петра I (*1693).
• 1836 — Кипренський Орест Адамович, російський художник, графік і маляр, майстер портрету.
• 1849 — Фредерік Шопен, польський композитор і піаніст, представник романтизму в музиці.
• 1863 — Помяловський Микола, російський письменник (*1835).
• 1887 — Густав Кірхгоф, німецький фізик, що відкрив цезій і рубідій
• 1893 — Пильчиков Д. П., громадський і культурний діяч, педагог (*1821)
• 1934 — Рамон е Кахал (Santiago Ramyn у Cajal), іспанський фізіолог, гістолог, лауреат (*1852).
• 1972 — Турк Брода, канадський хокеїст українського походження.
• 1974 — Томотака Тадзака (Tomotaka Tasaka), японський режисер (*1902).
• 1982 — Мішурін Олексій український оператор і кинорежіссер («Королева бензоколонки») (*1912).
• 1984 — Буков Єміліан Несторович, молдовський письменник і громадський діяч.
• 1994 — Холодов Дмитро, журналіст «Московського комсомольця», жертва замовленого вбивства (*1967).
• 1996 — Балик Ярослав (Jaroslav Balík), чеський режисер (*1924).