1 лютого – цей день в історії

Події

• 1411 — укладення Торунського мирного договору, який завершив Велику війну (1409—1411).
• 1587 — підписання англійською королевою Єлизаветою I смертного вироку Марії Стюарт.
• 1597 — укази про «урочні літа», про кабальних холопів.
• 1673 — німецький учений Ґотфрід Лейбніц продемонстрував сконструйовану ним сумувальну «арифметичну машину»
• 1676 — кінець Соловецького сидіння. Російські урядові війська після 9-річної облоги захопили Соловецький монастир, центр розкольництва.
• 1709 — команда британського корабля виявила на незаселеному острові Хуан-Фернандес у Тихому океані моряка Александра Селкірка, що став прототипом Робінзона Крузо
• 1714 — у Санкт-Петербурзі засновано перший російський музей — Кунсткамеру
• 1732 — підписання російський-іранського Рештського договору.
• 1816 — створений «Союз порятунку» — перша таємна політична організація декабристів.
• 1819 — киргизи Великої Орди вступають в підданство Росії.
• 1884 — вийшло у світ перше видання Oxford English Dictionary (Оксфордського словника англійської мови)
• 1893 — Томас Едісон створив у Нью-Джерсі першу у світі кіностудію «Чорна Марія»
• 1893 — у Турині відбулася прем'єра опери Джакомо Пуччіні «Манон Леско» («Богема»?)
• 1907 — в одній із берлінських газет з'явилася стаття, в якій славу створення кіно приписано німецькому фотографу Максу Складановському, що викликало хвилю обурення у французів (однак Складановський створив свій кіноапарат одночасно (1895) і незалежно від братів Люм'єрів)
• 1909 — у Петербурзі відбулося перше виконання «Поеми екстазу» Скрябіна
• 1918 — патріарх Тихон піддав анафемі радянську владу.
• 1922 — політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вивезення 8 млн пудів хліба з голодуючої України до Росії.
• 1923 — в Петрограді о 10 годині ранку в будинку № 76 на набережній р. Фонтанки відкривається перша в СРСР ощадна каса.
• 1924 — Великобританія офіційно визнала СРСР.
• 1926 — утворена Киргизька АРСР.
• 1930 — газета «Таймс» надрукувала перший у світі кросворд
• 1930 — ухвала ЦВК і СНК СРСР «Про заходи щодо зміцнення соціалістичного перевлаштування сільського господарства в районах суцільної колективізації і по боротьбі з куркульством». Початок масової колективізації.
• 1931 — у Москві відбулися урочисте відкриття та перший знімальний день Центральної фабрики «Союзкіно» (тепер кіностудія «Мосфільм»)
• 1945 — створений Квартет імені Олександра Порфировича Бородіна.
• 1946 — обрання Трюгве Лі першим генеральним секретарем ООН.
• 1946 — проголошення Угорщини республікою.
• 1951 — відбулося третє випробування атомної бомби на полігоні в Неваді, що стало першим ядерним вибухом, який був показаний по телебаченню.
• 1953 — хвилі Північного моря розмили 50 основних дамб Голландії, загинуло 1835 людей, 43 тисячі споруд були частково або повністю зруйновані.
• 1954 — відбулася прем'єра першої телевізійної «мильної опери» («Secret Storm)»
• 1958 — США успішно провів запуск орбітального сателіта «Експлорер».
• 1958 — Єгипет і Сирія утворили Об'єднану Арабську Республіку.
• 1967 — у Детройті (США) вийшло перше число українського часопису «Детройтські новини».
• 1969 — встановлені дипломатичні відносини між СРСР і Республікою Перу.
• 1979 — повернення аятоли Хомейні до Ірану після 15-річного зарубіжного заслання.
• 1980 — встановлені дипломатичні відносини між СРСР і Королівством Лесото.
• 1992 — російсько-американська декларація про завершення «холодної війни».
• 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Румунією.
• 1994 — вступила в силу Шенгенська угода, підписана країнами ЄС і що передбачає введення повної свободи переміщення громадян між державами-учасниками Європейського Союзу.
• 2003 — при заході на посадку над мисом Канаверал (штат Флорида) вибухнув американський шатл «Колумбія». Загинули всі 7 членів екіпажа, зокрема перший ізраїльський астронавт Ілан Рамон.
• 2004 — скасування смертної кари у Великій Британії.
• 2010 — 44 дні прокату знадобилося фантастичному блокбастеру Джеймса Камерона «Аватар», знятому у форматі 3-D, щоб зібрати у світовому прокаті понад 2 млрд доларів. Фільм став першим в історії, що перетнув 2-мільярдну планку.

Народились

• 1690 — Франческо Марія Верачіні, італійський композитор і скрипаль епохи бароко; племінник і учень композитора і скрипаля епохи пізнього бароко Франческо Марія Верачіні.
• 1795 — Олександр Смірдін, російський видавець і книготорговець.
• 1805 — Луї Огюст Бланкі, французький революціонер, утопіст-комуніст.
• 1811 — Ромуальд Зенкевич (Рамуальд Зянькевіч), білоруський фольклорист, педагог, етнограф (†1868).
• 1842 — у Києві народився український живописець і педагог Володимир Орловський (†19 лютого 1914 р. в Італії).
• 1844 — Гренвілл Холл, американський психолог, якого вважають засновником дитячої і педагогічної психології.
• 1857 — Володимир Бехтерєв, російський психіатр, основоположник рефлексотерапії, нервопатолог, психіатр, психолог, фізіолог.
• 1870 — Мотеюс Густайтіс (Motiejus Gustaitis), литовський поет і перекладач (†1927).
• 1874 — Гуґо фон Гофмансталь, австрійський письменник і драматург
• 1879 — Капустянський Микола, український військовий і політичний діяч (†1969).
• 1886 — Сандович Максим Тимофійович, український, лемківський православний святий, мученик за віру (†1914).
• 1887 — Антанас Меркіс (Antanas Merkys), литовський державний діяч, останній прем'єр-міністр довоєнної Литовської Республіки (†1955).
• 1895 — Джон Форд, американський кінорежисер (7 «Оскарів») (†1973).
• 1897 — Євген Маланюк, український поет (помер на еміграції).
• 1900 — Анатолій Головня, радянський кінооператор, заслужений діяч мистецтв РРФСР, один з основоположників вітчизняної операторської школи (†1982).
• 1901 — Кларк Ґейбл, американський кіноактор (Рет Батлер у «Розвіяних вітром»).
• 1902 — Ленгстон Г'юз, видатний афро-американський поет (помер цього ж дня 1967 року).
• 1904 — Франческа Гааль, угорська кіноакторка, зірка 1930-х років.
• 1904 — Омеляновський Михайло Еразмович, філософ (†1979).
• 1905 — Еміліо Сегре, італо-американський фізик. Відкрив (спільно з іншими) уповільнення нейтронів, перший штучний елемент технецій, астат і плутоній-239, а також антипротон. Лауреат Нобелівської премії з фізики (†1989).
• 1922 — Рената Тебальді, італійська співачка (сопрано).
• 1927 — Володимир Гаглоєв, осетинський письменник і драматург (†1996).
• 1931 — Борис Єльцин, перший президент Російської Федерації (†2007).
• 1935 — Володимир Аксьонов, радянський космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.
• 1939 — Катерина Максимова, російська балерина
• 1939 — Джо Семпл, клавішник гурту «The Crusaders».
• 1940 — Валерій Павлович Антонович, український хімік-аналітик, доктор хімічних наук (1986), професор (1989).
• 1941 — Анатолій Фірсов, радянський хокеїст, один із найкращих нападників в історії хокею (†2000).
• 1942 — Лев Лещенко, російський естрадний співак, народний артист РРФСР, творець і художній керівник Державного театру естрадних вистав «Музичне агентство».
• 1947 — Ґідон Кремер, скрипаль.

Померли

• 525 — Св. Бригіта Ірландська, покровителька Ірландії (*451).
• 1871 — Олександр Миколайович Серов, російський композитор і музичний критик, батько маляра Валентина Олександровича Серова (*1820).
• 1590 — Катерина де Річчі (Santa Caterina de' Ricci), італійська черниця, католицька свята (*1522).
• 1691 — Олександр VIII, у миру П'єтро Віте Оттобоні (Alexander VIII — Pietro Vito Ottoboni), Папа Римський (*1610).
• 1733 — Август Сильний (Friedrich August der Starke), курфюрст Саксонії (1694–1733), король Польщі (1697–1733; *1670).
• 1851 — Мері Волстонкрафт Шеллі (Mary Shelley), англійська письменниця, творець Франкенштейна (*1797).
• 1856 — Паскевич Іван Федорович, російський військовий діяч (*1782).
• 1885 — Сідні Джилкріст Томас (Sidney Gilchrist Thomas), британський металург (*1850)
• 1903 — Джордж Габриель Стокс, ірландський математик і фізик
• 1920 — Павло Штернберг, російський астроном, директор Московської обсерваторії
• 1920 — Володимир Митрофанович Пуришкевич, російський політичний діяч, монархіст, один із засновників «Союзу російського народу», «Союзу Михайла Архангела» (*1870).
• 1940 — Михайло Кольцов, радянський журналіст.
• 1944 — Піт Мондріан, один із провідних художників-абстракціоністів
• 1945 — Йоган Гейзинга, голландський філософ, автор Homo Ludens
• 1954 — Едвін Армстронґ, американський винахідник, автор системи мовлення в FM-діапазоні
• 1966 — Бастер Кітон (справжнє ім'я Джозеф Френсіс Кітон), голлівудський кіноактор-комік німого кіно
• 1976 — Вернер Карл Гайзенберг, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1932 року (*1901).
• 1981 — Дональд Вілз Даґлас, американський авіаконструктор, творець пасажирських, вантажних і бойових літаків (*1892).
• 1987 — Алессандро Блазетті, італійський режисер (*1900).
• 1993 — Сергій Сартаков, російський радянський письменник, лауреат Державної премії СРСР (*1908).
• 2012 — Віслава Шимборська, польська поетеса, лауреатка Нобелівської премії з літератури (1996)
• 2015 — Іса Мунаєв, чеченський військовик, бригадний генерал Збройних сил ЧРІ, командир Батальйону імені Дудаєва під час Війни на сході України