19 квітня – цей день в історії

Події

• 1563 — в Москві почала працювати друкарня Івана Федоровича.
• 1713 — імператор Священної Римської Імперії Карл VI Габсбург встановлює своєю т. зв. «Прагматичною санкцією» неподільність володінь Габсбургів та запроваджує право на спадковість по жіночій лінії для дому Габсбургів.
• 1775 — битви при Лексингтоні і Конкорді, початок війни за незалежність США
• 1783 — указом Катерини II Крим приєднаний до Росії. Указ став підсумком тривалого суперництва Російської та Османської імперій за володіння і контроль над стратегічним плацдармом на півночі Чорного моря. Заручившись у 1782 році підтримкою Австрії, наступного року Росія окупувала Крим і маніфест Катерини II лише закріпив фактичний перехід півострова під владу російської корони.
• 1839 — західноєвропейські держави гарантують у «Лондонському протоколі» незалежність та нейтралітет Бельгії від Нідерландів, до якої також додається валонська частина Люксембургу. Велике герцогство Люксембург номінально залишається частиною німецької федерації держав.
• 1850 — Велика Британія і США підписали договір про спільне будівництво Панамського каналу (пізніше США вирішили будувати канал самотужки).
• 1898 — Конгрес США визнав незалежність Куби і поставив вимогу Іспанії залишити острів.
• 1917 — ЦК РСДРП (б) відкинув Квітневі тези Леніна (серед різких критиків цієї програми був і Сталін).
• 1925 — утворена Казахська автономна республіка в складі Росії.
• 1937 — в Іспанії створений блок крайніх правих сил на чолі з генералом Франко.
• 1941 — Сенат США прийняв резолюцію про підтримку ідеї державотворення в Ізраїлю.
• 1941 — німці встановили прапор зі свастикою на горі Олімп у Греції.
• 1943 — у Варшавському гетто починається повстання, викликане початком депортації залишків тамтешнього єврейського населення. Німецькі окупанти до 16 травня жорстоко придушили повстання, при цьому загинуло понад 14 тис. мешканців гетто.
• 1943 — Указом Президії Верховної Ради СРСР уведені каторжні роботи для «помічників окупантів».
• 1945 — американські війська визволили від нацистів Лейпциг.
• 1947 — партія «Індійський національний конгрес» погодилася розділити країну на Індію і Пакистан.
• 1967 — члени групи «Бітлз» підписали контракт, яким вони зобов'язувалися не залишати групу протягом десяти років.
• 1971 — СРСР запустив першу у світі космічну станцію «Салют-1».
• 1982 — на орбіту виведена радянська орбітальна станція «Салют-7».
• 1992 — Верховною Радою Вірменії прийнятий Герб Вірменії.
• 1995 — праві екстремісти підірвали потужну бомбу в центрі Оклагоми (США), що призвело до загибелі 189 людей.
• 1999 — у Берліні відбулось офіційне відкриття Рейхстагу як нового місця засідань парламенту Німеччини
• 2000 — у Центральній Румунії відкрите найбільше в Європі родовище золота.
• 2005 — Бенедикт XVI став 265-м Папою Римським.

Народились

• 1801 — Фехнер Густав, німецький фізик, філософ, засновник психофізики.
• 1832 — Хосе Ечегарай-і-Ейсагірре, іспанський письменник, нобелівський лауреат.
• 1834 — Мясоєдов Григорій Григорович, український і російський живописець.
• 1834 — Оле Евінруде, норвезький винахідник першого у світі морського двигуна внутрішнього згоряння.
• 1902 — Каверін Веніамін, радянський письменник, автор роману «Два капітани», що ліг в основу мюзиклу «Норд-Ост».
• 1903 — Несс Еліот, американський юрист, який зумів посадити у в'язницю Аль Капоне.
• 1912 — Сіборґ Ґленн, американський хімік-ядерник, який відкрив плутоній, нобелівський лауреат.
• 1919 — Олександр Сегаль, український балетмейстер, з 1980 г. — головний балетмейстер Київського театру оперети.

Померли

• 1578 — Уесуґі Кенсін, японський самурайський полководець періоду Сенґоку.
• 1824 — Байрон Джордж Ноель Гордон, англійський поет-романтик («Паломництво Чайльд Гарольда», «Каїн», «Дон Жуан», «Пророцтво Данте», «Мазепа»), учасник грецького визвольного руху. В цей день у Греції святкується Міжнародний день солідарності філеллінів.
• 1882 — Дарвін Чарльз Роберт, британський природодослідник і натураліст, один із основоположників теорії природного добору, автор книги «Про походження видів шляхом природного добору».
• 1885 — Костомаров Микола Іванович, український історик, етнограф, письменник (історична драма «Сава Чалий», трагедія «Переяславська ніч», монографії «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої»).
• 1906 — П'єр Кюрі, першовідкривач радіоактивності. Загинув у вуличній катастрофі в Парижі.
• 1942 — Михайло Єфремов радянський генерал. Застрелився важко поранений і оточений під Вязьмою.
• 1975 — Удовиченко Олександр Іванович, український військовий і громадський діяч, генерал Армії УНР, віце-президент УНР в екзилі (1954—1961).
• 2009 — Джеймс Грем Баллард, англійський письменник.