26 липня – цей день в історії

Події

• 657 — Перша Фітна (перша ісламська громадянська війна): Сіффінська битва — війська під проводом халіфа Алі ібн Абу Таліба зійшлись у битві з повстанською армією сирійського губернатора Муавійї I.
• 811 — У битві з болгарами (болгарський хан Крум) загинув візантійський імператор Нікіфор I Фока (Νικηφόρος Α' Φωκάς).
• 1309 — Генріх VII визнаний папою Климентом V королем Священної Римської імперії.
• 1572 — Молодинська битва. Армія Московського царства під командуванням князя М. Воротинського (бл. 60 тис.) перемагає татарсько-турецьке військо (120 тис.) кримського хана Девлет-Герая (I Devlet Geray, Taht Alğan Devlet Geray), яке йшло на Москву.
• 1573 — японський військовик Ода Нобунаґа вигнав з Кіото сьоґуна Асікаґу Йосіакі. Сьоґунат Муроматі ліквідовано.
• 1600 –– місту Горохів (Волинь) було надано Магдебурзьке право.
• 1611 — Шведське військо під керівництвом Якоба Делаґарді (Jakob Pontusson de La Gardie) входить до Новгороду. Новгородські бояри підписують зі шведами Угоду про підтримку кандидатури сина шведського короля на царський престол в Московії та виходу Новгородських земель з підпорядкування Москві.
• 1648 — Під Старокостянтиновим козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом розбили польське військо Яреми Вишневецького.
• 1657 –– Іван Виговський обраний на Чигиринській раді новим гетьманом до часу повноліття Юрія Хмельницького.
• 1676 –– В Чигирині, в монастирі Св. Трійці, помер Йосип Нелюбович-Тукальський, православний митрополит Київський, Галицький та всієї Руси з 1663 року.
• 1708 — за наказом гетьмана Івана Мазепи поблизу Білої Церкви страчено полковника Василя Кочубея, за зраду на користь Петра I.
• 1709 — Петро I після перемоги у Полтавській битві прибуває до Києва, де пробув місяць.
• 1714 — Флот Московії розгромив шведський флот у морській битві біля мису Гангут під час Північної війни 1700—1721 рр. Це була перша перемога регулярного військового флоту Московії.
• 1770 — Під час російсько-турецької війни корпус генерала М. Репніна бере фортецю Ізмаїл.
• 1866 — В Нікольсбурзі підписано мирну угоду між Австрією та Пруссією. Фактичне закінчення Австро-прусської війни (остаточно — 23 серпня).
• 1887 — у Варшаві опублікований перший підручник міжнародної мови есперанто «Международный языкъ»
• 1913 — Австрійський уряд скасовує конституцію Богемії.
• 1914 — Австро-Угорщина оголошує загальну мобілізацію та концентрує війська на кордоні з Російською імперією.
• 1919 — Махновці вбивають отамана українського війська за часів Громадянської Війни Матвія Григор'єва.
• 1919 — В апараті ЦК РКП (б) створено Відділ по роботі з селом (рос. Отдел по работе с деревней).
• 1925 — Перший політ першого радянського пасажирського літака «К-1» конструктора Констянтина Калініна.
• 1929 — В СРСР на екрани виходить фільм Олександра Довженка «Арсенал».
• 1941 — У Канаді засновано Українське товариство допомоги Батьківщині (згодом — Товариство об'єднаних українських канадців).
• 1945 — На маріупольському заводі «Азовсталь» відбудовується перша домна.
• 1946 — В УРСР створено Товариство охорони природи.
• 1948 — Англія та США підписують умови реалізації «плана Маршалла» (плану допомоги країнам Європи).
• 1951 — В Новгороді знайдено перші Берестяні грамоти.
• 1957 — СРСР запускає першу міжконтинентальну багатоступеневу балістичну ракету.
• 1971 — Стартує американський космічний корабель Аполлон-15, пілотований астронавтами Д. Скоттом, А. Ворденом и Дж. Ірвіном, який 30 липня здійснює посадку на Місяць.
• 1990 — вступ на посаду міністра внутрішніх справ УРСР Василишина Андрія Володимировича
• 1995 — Представники 15-ти країн Євросоюзу підписали Конвенцію про створення Європолу — організації, покликаної координувати дії поліції країн ЄС у боротьбі зі злочинністю.
• 1998 — компанії Circuit City I Good Guys анонсували новий стандарт цифрового відео — Digital Video Express (DIVX), як альтернативу стандарту Digital Video Disks (DVD).

Народились

• 1678 — Йосиф I, імператор Священної Римської імперії, король Римський, король Угорщини († 1711).
• 1724 — Цзі Юнь, китайський письменник, поет та державний діяч часів династії Цін.
• 1773 — Ілля Тимківський, український і російський педагог, письменник і освітній діяч. Брав активну участь у заснуванні Харківського університету. Помер 27.02.1853.
• 1856 — Бернард Шоу, ірландський драматург і публіцист, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1925.
• 1870 — Осип Петрович Курилас, живописець і графік, один з основоположників українського модерного релігійного мистецтва. Помер 25.06.1951.
• 1875 — Юнґ Карл Ґустав, швейцарський психіатр, філософ.
• 1880 — Володимир Кирилович Винниченко, український письменник і політичний діяч.
• 1981 — Штеренберг Давид Петрович, радянський живописець та художник-графік українського походження.
• 1903 — Геліс Марко Мойсейович, український музичний педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР.
• 1908 — Архипов Трохим Архипович, удмуртський прозаїк, народний письменник Удмуртської АРСР.
• 1913 — Килимник Олег Володимирович, український критик та літературознавець.
• 1928 — Франческо Коссіґа, італійський політик, прем'єр-міністр Італії (1979—1980), президент країни (1985—1992).
• 1931 — Іван Дзюба, український літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України, академік НАНУ
• 1940 — Севернюк Тамара Артемівна, українська поетеса-лірик, поет-пісняр, перекладач, публіцист, журналістка.
• 1943 — Андрущенко Володимир Петрович, український журналіст, письменник.
• 1943 — Мік Джаґґер, рок-музикант (The Rolling Stones), автор 41 хітів за період 1964-89 рр., володар 5 золотих дисків, лицар Британської імперії.
• 1945 — Володимир Гриньов, український політик, колишній віце-спікер Верховної Ради.
• 1949 — Роджер Тейлор, барабанщик і вокаліст англійського рок-гурту Queen.
• 1953 — Лазо Сергій Васильович, український письменник.
• 1958 — Пагутяк Галина Василівна, українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури.
• 1969 — Девдюк Тарас, український поет.
• 1973 — Кейт Бекінсейл, англійська акторка.
• 1967 — Джейсон Стетхем, британський актор.

Померли

• 1612 — Роджер Меннерс, утаємничений англійський поет і драматург зламу 16—17 століть, що найбільше схожий на автора, відомого під псевдонімом Шекспір.
• 1630 — Карл Емануїл І, герцог Савойський (*1562).
• 1808 — Артемій Ведель, композитор, хоровий диригент, співак, автор 29 церковних концертів. В 1799 був заарештований російським урядом, оголошений божевільним і утримувався в божевільні Кирилівського монастиря. Народився 1767, за іншими даними 1770, 1772.
• 1925 — Готлоб Фреге, німецький логік, математик і філософ. Поклав початок теорії математичного доведення. Праці Фреге заклали основи логічної семантики.
• 1941 — Анрі Леон Лебег, французький математик.
• 1941 — Русанівський Макар Олексійович, український вчений, літературознавець, філолог-шевченкознавець, педагог.
• 1963 — Микола Асєєв (р. 1889), поет, автор сценарію фільму «Броненосець „Потьомкін“».
• 1975 — Сенгалевич Маргарита Яківна, українська письменниця і журналістка.
• 1984 — Борисенко Василь Васильович, білоруський літературознавець, академік АН БРСР.
• 1984 — Джордж Геллап, американський статистик, засновник соціологічної служби
• 1988 — Авагян Олександр Беніамінович, український археолог, спелеолог, музикант і поет (*1944).
•  — Бойко Богдан Михайлович, український письменник, редактор журналу «Перевал», громадський і культурний діяч.
• 2006 — Онишко Анатолій Васильович, український перекладач, поет.
• 2009 — Мерс Каннінгем, американський хореограф, реформатор сучасного танцю.