13 серпня – цей день в історії

Свята

• Міжнародний день шульг

Події

• 3113 до н.е. — за індіанським календарем Майя в цей день створено світ
• 1099 — Пасхалій II (Paschalis PP. II) обраний Папою римським
• 1521 — після тримісячної облоги загін іспанських конкістадорів на чолі з Ернаном Кортесом (Fernando Cortés Monroy Pizarro Altamirano) захопив столицю ацтеків Теночтитлан (зараз місто Мехіко)
• 1624 — король Франції Людовік XIII призначив кардинала Рішельє своїм першим міністром — головою королівської ради
• 1642 — Христіан Гюйгенс знайшов крижану шапку на південному полюсі Марсу
• 1648 — розгром армією Б.Хмельницького польського війська під Пилявцями
• 1677 — розпочалася Перша чигиринська оборона від турецько-татарських військ
• 1680 — індіанці вигнали іспанців з Санта-Фе (Нью-Мексико)
• 1698 — у Раві-Руській російський цар Петро I уклав договір із Польщею про спільну війну проти Швеції
• 1704 — у ході війни за іспанську спадщину англо-австрійські війська розгромили французів і баварців у битві при Бленгеймі (Баварія)
• 1822 — імператор Олександр I видав рескрипт про заборону всіх таємних об'єднань, зокрема масонських лож
• 1849 — об'єднана російсько-австрійська армія розгромила загони угорських повстанців при Вілагоші
• 1868 — землетрус в Еквадорі та Перу забрав життя понад 25000 осіб
• 1876  — відкриття в Байройті театру для виконання творів Ріхарда Вагнера (Wilhelm Richard Wagner). В цей і наступні декілька днів відбулась прем'єра повного оперного циклу «Перстень нібелунга»
• 1898 — американський флот захопив Манілу (Філіпіни)
• 1899 — американському винахіднику Вільяму Греему видано патент на телефон-автомат
• 1905 — у Норвегії відбувся референдум про розірвання унії зі Швецією
• 1907 — у Нью-Йорку з'явились перші таксі
• 1912 — французький лікар Г. Одін оголосив про відкриття вірусу раку
• 1913 — у Шеффілді виплавлено першу нержавіючу сталь
  •  — акробат та самозванець Отто Вітте став королем Албанії. За 5 днів свого «правління» встиг оголосити війну Чорногорії; потім втік, вкравши частину королівської казни
• 1914 — царський уряд Росії ввів військову цензуру та заборонив випуск друкованих видань українською мовою
  •  — французький уряд оголосив війну Австро-Угорщині
• 1916 — перші британські танки Mark I таємно відправлені на фронт у Францію
• 1917 — у Каталонії почалось повстання сепаратистів
• 1918 — Сталін оголосив Царицин у стані облоги, і зобов'язав представників буржуазії копати траншеї для оборони міста
  •  — уряд Великої Британії визнав чехів як «союзну націю»
• 1919 — Ленін наказав мобілізувати всіх більшовиків України на військові роботи
  •  — уряд США відмовив у військовій допомозі білогвардійській армії в Сибіру
• 1920 — через наступ радянських військ під проводом Тухачевського іноземні дипломати переїхали з Варшави до Лодзя
  •  — у Франції двома грецькими вояками поранено прем'єр-міністра Греції Венізелоса
• 1923 — Кемаль Ататюрк був обраний першим президентом Туреччини
• 1928 — у Москві відбулась перша Всесоюзна Спартакіада
• 1932 — у Римі Марконі (Guglielmo Marchese Marconi) вперше випробувані короткохвильове радіо
  •  — Гітлер відхилив пропозицію обійняти посаду віце-канцлера Німеччини і заявив, що йому потрібно «все або нічого»
• 1937 — НКВС заарештувало голову державного відділу мистецтв України Андрія Хвилю
• 1940 — перший авіаналіт Люфтваффе на британські військові об'єкти та міста. Початок Битви за Британію
  •  — у вішиській Франції заборонено всі масонські ложі
  •  — посада комісара в Червоній Армії замінена на заступника командира з політичної роботи
• 1941 — у Канаді створено жіночий армійський корпус
• 1942 — прем'єра в Нью-Йорку повнометражного мультиплікаційного фільму Волта Діснея «Бембі»
• 1943 — розпочалась Донбаська наступальна операція радянських військ
• 1945 — всесвітній сіоніський конгрес ухвалив вимогу до уряду Британії дозволити в'їзд до Палестини мільйона євреїв
• 1946 — британською владою розпочата депортація з Палестини на Кіпр незаконних єврейських іммігрантів
  •   — у США створена федеральна комісія по вивченню умов життя індіанців
• 1947 — у Лахорі розлючений натовп закидав камінням дім Махатми Ганді
• 1948 — Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, в якій визнавалося право народу Кашміру на самовизначення. Досі питання про приналежність Кашміру залишається однією з найскладніших політичних проблем у стосунках між Індією та Пакистаном
• 1952 — Німеччина й Японія ввійшли до складу Міжнародного Валютного Фонду
• 1960 — новостворений уряд Центральноафриканська Республіка проголосив незалежність від Франції
• 1961 — Німецька Демократична Республіка закрила державний кордом між Західним і Східним Берліном. Початок будівництва Берлінського муру — одного з найвідоміших символів «холодної війни»
• 1964 — відбулася остання смертна кара у Великій Британії
• 1965 — дебютний виступ групи «The Jefferson Airplane» на сцені клубу «The Matrix» у Сан-Франциско
• 1966 — заборона міні-спідниць у Тунісі
• 1967 — прем'єра в США фільму Артура Пенна «Бонні і Клайд»
• 1990 — президент СРСР Михайло Горбачов видав указ про відновлення прав усіх жертв політичних репресій 1920—1950 років;
• 1992 — у Сараєво снайпером вбитий продюсер телекомпанії «АВС» Девід Каплан
• 1993 — в Таїланді завалився готель, загинуло близько 100 осіб
• 1997 — уряд провінції Онтаріо (Канада) оголосив про план закриття семи атомних електростанцій поблизу кордону з США
  •  — дебют мультсеріалу Саут-Парк на американському каналі Comedy Central
• 2000 — в Москві в Храмі Христа Спасителя відкрився ювілейний архієрейський собор Російської Православної Церкви (РПЦ)
• 2002 — на одному з гавайських островів відбувся шлюб знаменитого актора Ніколаса Кейджа і дочки короля рок-н-ролу Елізабет Преслі
• 2004 — створено перший подкаст
• 2007 — аварія потягу «Невський експрес» сполученням Москва—Санкт-Петербург в районі Малої Вішери. Причина — підрив на колії саморобного вибухового пристрою.

Народились

• 1655 — Іоганн Деннер, німецький майстер музичних інструментів, винахідник кларнета († 1707);
• 1814 — Андерс Йонас Ангстрем, шведський астрофізик, один із засновників спектрального аналізу
• 1819 — Джордж Габриель Стокс, ірландський математик і фізик;
• 1829 — Сєченов Іван Михайлович, фізіолог, засновник фізіології праці («Рефлекси головного мозку»). († 1905);
• 1844 — Іоганн Мішер, швейцарський науковець, який відкрив нуклеїнові кислоти — ДНК і РНК;
• 1866 — Аньєлі Джованні, італійський індустріаліст, заснував в 1899 році автомобілебудівну компанію Фіат († 1945);
• 1872 — Вілштетер Ріхард (Richard Willstätter) німецько-єврейський хімік, лауреат Нобелівської премії († 1942);
• 1888 — Жуан Боррель, іспанський скульптор.
• 1897 — Детлев Вулф Бронк, американський фізіолог — батько біофізики († 1975);
• 1899 — Хічкок Альфред, англійський кінорежисер († 1980);
• 1907 — Тамара Макарова, акторка («Семеро сміливих», «Молода гвардія», «Сільський лікар», «Любити людину», «Доньки-Матері», «Лев Толстой»);
• 1919 — Джордж Ширінг, американський джазовий піаніст-віртуоз і композитор
• 1926 — Фідель Кастро, кубинський політик та революціонер;
• 1949 — Боббі Кларк, хокеїст;
• 1964 — Степан Процюк, український письменник;
• 1984 — Олена Бондаренко, українська тенісистка;

Померли

• 1863 — Делакруа Ежен, французький художник (* 1798);
• 1900 — Володимир Соловйов, філософ, поет, літературний критик, історик.
• 1910 — Флоренс Найтінгейл, сестра милосердя й громадський діяч Великої Британії. В 1912 році Міжнародна Федерація Червоного Хреста заснувала медаль імені Флоренс Найтінгейл, яка дотепер є найпочеснішою і найвищою нагородою для сестер милосердя в усьому світі.
• 1912 — Жуль Массне, французький композитор, автор ліричних опер: «Манон», «Вертер», «Таїс», «Сафо» .
• 1946 — Герберт Уеллс, помер англійський письменник-фантаст .
• 1958 — Вітте Отто, акробат та король Албанії. (* 1868)
• 1956 — Колас Якуб, білоруський письменник, народний поет БРСР, академік та віце-президент АН СРСР. (* 1882)
• 1984 — Петросян Тигран, 9-ий чемпіон світу з шахів. (* 1929)
• 1992 — у Сараєво снайпером убитий продюсер телекомпанії «Ей-Бі-Сі» Девід Каплан.
• 2009 — Лес Пол, легендарний американський гітарист, новатор в області звукозапису і один з творців електрогітари