15 серпня – цей день в історії

Події

• 1385 — Кревська унія Польського королівства і Великого князівства Литовського.
• 1498 — в ході свого третього плавання Христофор Колумб відкрив острів Гренада.
• 1519 — на місці індіанського рибальського села засновано місто Панама, назва якого в перекладі означає «багато-багато риби».
• 1534 — Ігнатій Лойола з шістьма своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів (Товариство Христа).
• 1556 — у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія^[1].
• 1649 — під Зборовом козацька армія Богдана Хмельницького розбила польське королівське військо Яна ІІ Казимира (Зборівська битва)
• 1795 — у Франції введена нова валюта — франк.
• 1810 — у Парижі побудована Вандомська колона на честь перемог Наполеона.
• 1832 — Папа Римський Григорій XVI видав буллу, яка засуджувала свободу друку.
• 1868 — Джеймс Крейг Вотсон відкрив астероїд 101 Єлена.
• 1873 — відкрито рух поїздів по всій залізничній лінії Київ—Брест довжиною 560 км.^[2]
• 1908 — у Німеччині жінкам дозволено вступати до вузів.
• 1914 — офіційно відкритий Панамський канал.
• 1920 — польська армія на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським розгромила Червону Армію в битві під Варшавою. Ця битва вважається однією з 20 найважливіших битв світової історії.
• 1932 — при розкопках у Ватикані знайдена давньоримська «Тріумфальна дорога».
• 1935 — прапор зі свастикою затверджено як державний прапор Німеччини.
• 1936 — іспанськими лівими страчено 733 священики.
• 1940 — у зайнятій радянськими військами Буковині націоналізована земля і підприємства.
• 1943 — за наказом Мао Цзедуна в Компартії Китаю почалося чищення.
• 1947 — відповідно до прийнятого у червні англійським парламентом закону «Про незалежність Індії» країна розділялася на дві держави: мусульманську — Пакистан і індуїстську — Індійський Союз.
• 1960 — Республіка Кіпр проголосила свою незалежність.
• 1963 — у Шотландії відбулася остання смертна кара
• 1990 — Президент СРСР Михайло Горбачов повернув радянське громадянство лауреатові Нобелівської премії в галузі літератури Олександру Солженіцину.
• 1997 — в Україні засновано орден княгині Ольги.

Народились

• 1001 — Дункан I, король Шотландії.
• 1688 — Фрідріх Вільгельм I, король Пруссії з 1713 року, що перетворив свою країну з другорозрядної держави в могутню державу, яка при його синові Фрідриху II Великому стала головною військовою силою в Європі; головну увагу приділяв розвитку пруської армії, за що одержав прізвисько «фельдфебель на троні».
• 1769 — Наполеон I, французький імператор.
• 1771 — Вальтер Скотт, шотландський письменник.
• 1785 — Томас де Квінсі, англійський письменник.
• 1787 — Аляб'єв Олександр Олександрович, російський композитор («Соловей (пісня)»).
• 1807 — Жуль Греві, французький державний діяч, президент Франції в 1879–1887.
• 1861 — Беклемішев Володимир Олександрович, український і російський скульптор та педагог. Автор першого в світі скульптурного зображення Тараса Шевченка. Бюст поета роботи В. Беклемішева був встановлений в Харкові в садибі Олексія і Христини Алчевських.
• 1872 — Шрі Ауробіндо, індійський філософ, поет, революціонер і організатор національно-визвольного руху Індії, основоположник інтегральної йоги.
• 1883 — Іван Мештрович, відомий хорватський скульптор і архітектор.
• 1887 — Пол Віллард Меррілл (1887—1961) — американський астроном
• 1887 — Ян Рудзутак, латиський революціонер, більшовик, кандидат у члени ЦК, голова ЦКК ВКП(б).
• 1888 — Лоуренс Аравійський, англійський розвідник.
• 1890 — Жак Ібер, французький композитор.
• 1892 — Луї де Бройль, французький фізик, нобелівський лауреат 1929 року «за відкриття хвильової природи електронів».
• 1896 — Герті Тереза Корі, австрійсько-американський біохімік, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині 1947 року «за відкриття каталітичного перетворення глікогену» (разом з Карлом Корі і Бернардо Усаєм).
• 1896 — Теодор Нетте, дипкур'єр (відомий завдяки Маяковському: «Товаришу Нетте, людині і пароплаву»).
• 1896 — Лев Термен, винахідник, творець першого електро-музичного інструмента
• 1896 — Йона Якір, воєначальник.
• 1919 — Віктор Мержанов, піаніст, народний артист СРСР
• 1922 — Борис Сичкін, артист естради, театру, кіно (Буба Касторський у «Невловимих месниках»).
• 1925 — Оскар Пітерсон, канадський джазовий піаніст.
• 1926 — Костис Стефанопулос, президент Греції з 1995.
• 1930 — Людмила Хитяєва, кіноактриса («Катерина Вороніна», «Тихий Дон», «Піднята цілина», «Стряпуха», народна артистка Росії.
• 1931 — Мікаел Таривердієв, композитор, автор музики до фільмів.
• 1934 — Георгій Гаранян, джазмен, композитор.
• 1942 — Валерія Заклунна, акторка театру і кіно («Любов земна», «Доля», «Місце зустрічі змінити не можна»).
• 1944 — Сильвія Вартан, французька співачка й акторка.
• 1944 — Джанфранко Ферре, італійський кутюр'є.
• 1945 — Катерина Васильєва, акторка театру і кіно («Солом'яний капелюшок», «Звичайне чудо»).
• 1945 — Ален Жюппе, прем'єр-міністр Франції в 1995–1997.
• 1950 — принцеса Великої Британії Анна.
• 1964 — Круліковський Юрій Олексійович, директор БФ «Фонд сприяння розвитку мистецтв», Київ, Україна.
• 1969 — Робертсон Фризеро Баррос, бразильський автор і поет.
• 1978 — Лілія Подкопаєва, українська гімнастка, абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року в Атланті.

Померли

• 423 — Гонорій Флавій, імператор Західної Римскої імперії с 395 року.
• 778 — у битві з басками в ущелині Ронсеваль загинув учасник походу Карла Великого франкський маркграф Роланд, майбутній герой епосу «Пісня про Роланда».
• 1038 — у віці 68 років помер Іштван I Святий, перший король Угорського королівства.
• 1057 — у битві біля Лумфанана шотландський король Макбет був убитий Малкольмом Канмором, сином короля Дункана I, котрого 17 років перед тим убив Макбет.
• 1118 — Алексій Комненій, візантійський імператор.
• 1274 — Робер де Сорбон, французький теолог, духівник Людовика IX, засновник богословського коллежа Сорбонна, з XVII століття цим ім'ям стали називати Паризький університет.
• 1382 — Кейстут, князь тракайський жемайтійський, один семи синів великого литовського князя Гедиміна.
• 1568 — Святий Станіслав Костка, молодий польський католицький святий, покровитель Польщі та молоді, послушник Ордену Єзуїтів, помер у віці 17 років в день Успіння Пресвятої Богородиці.
• 1915 — Рафаелло Джованьйолі, італійський письменник («Спартак»).
• 1967 — Рене Магрітт, бельгійський художник, представник сюрреалізму.
• 1981 — Альфред Барр, американський історик мистецтва і перший директор Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку.
• 1990 — Віктор Цой, лідер та вокаліст російської рок-групи «Кіно»; загинув у автокатастрофі.
• 2001 — Ющенко Катерина Логвинівна, автор першої у світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), науковець-кібернетик, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР.
• 2013 — Славомир Мрожек, польський письменник, драматург, есеїст, художник.