4 вересня – цей день в історії

Події

• 476 — голова германських найманців на римський службі Одоакр скинув останнього імператора Західної Римської Імперії Ромула Августула. Традиційно ця дата вважається датою падіння Західної Римської імперії.
• 1837 — Американський винахідник Семюел Морзе розробив електромеханічний телеграфний апарат для передавання й приймання повідомлень знаками (азбука Морзе).
• 1870 — Після зречення Наполеона III, котрий здався в полон пруським військам після поразки біля Седана, Жюль Фавр і Леон Гамбетта проголосили в Парижі Третю республіку і сформували уряд національної оборони.
• 1884 — У Російській імперії скасовано автономію університетів.
• 1885 — У Нью-Йорку відкрилося перше в США кафе самообслуговування.
• 1886 — Останній американський індіанець — воїн, Джеронімо здався в Аризоні. Після ув'язнення він став фермером та радником армії США.
• 1888 — Американець Джордж Істмен отримав патент на фотокамеру, котра працювала на плівці, що скручувалась в рулон, і зареєстрував свою торгову марку — «Кодак»
• 1918 — Війська США висадилися в Архангельську для інтервенції у громадянській війні в Російській імперії. До кінця інтервенції 174 з них загинуло.
• 1920 — Головнй Отаман армії УНР С.Петлюра затвердив «Інструкцію для військових агентів і для осіб, які їх заступають», де вперше викладено концептуальні підходи до форм і методів діяльності військових аташе Української Народної Республіки.
• 1928 — Рада Народних Комісарів УСРР затвердила новий український правопис («скрипниківський»), який діяв до 1933 р.
• 1938 — Створено Українську Національну Оборону («Карпатська Січ»), яку очолив Степан Росоха.
• 1944 — Фінляндія припинила бойові дії проти СРСР.
• 1965 — У київському кінотеатрі «Україна» під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків» відбувся мітинг протесту проти нової хвилі політичних репресій серед української інтелігенції.
• 1991 — Київ. Над будинком Верховної Ради піднято жовто-блакитний прапор.
• 1996 — Колумбійські партизани атакували державні воєнні бази, у відповідь на засоби анти-кокаїнової війни в країні.

Народились

• 1241 — Олександр III (Alexander III of Scotland), король Шотландії (1249–1286 рр.) (пом. 1286).
• 1563 — Ваньлі (власне ім'я Чжу Їцзюнь), китайський імператор (1572–1620 гг.) (ум. 1620).
• 1596 — Константин Гюйгенс (Constantijn Huygens), нідерландський поет, учений й композитор (розум. 1687).
• 1768 — Франсуа-Рене де Шатобріан, франкомовний бретонський письменник, політик і дипломат, один з засновників романтизму у франкомовній літературі.
• 1791 — Джакомо Мейербер (дійсне ім'я Якоб Майер Бер) (Giacomo Meyerbeer — Jakob Meyer Beer), німецький композитор, творець жанру великої опери («Роберт-диявол», «Гугеноти», «Облога Гента»).
• 1809 — Юліуш Словацький (Juliusz Słowacki) (пом. 1849), видатний поет-романтик, поряд з Міцкевичем (Adam Mickiewicz) і Красіньским (Zygmunt Krasiński) творець польської романтичної драми.
• 1824 — Антон Брукнер (Josef Anton Bruckner) (пом. 1896), австрійський композитор, органіст, педагог.
• 1874 — Олександр Вишневський, російський і радянський військовий хірург, творець знаменитої лікувальної мазі.
• 1875 — Лансере Євген Євгенович, графік і живописець; онук архітектора Микола Бенуа, син скульптора-анімаліста Євгена Олександровича Лансере, брат художниці Зінаїди Серебрякової.
• 1887 — Карліс Улманіс (Kārlis Ulmanis) (пом. 1942), латвійський державний діяч, Президент Латвії(1936–1940 гг.).
• 1889 — Остап Бобикевич, інженер, композитор (бл. 120 творів) і піаніст. Помер 23.07.1970 у Мюнхені.
• 1892 — Даріус Мійо (пом. 1974), французький композитор, диригент («Бідний матрос», «Христофор Колумб»).
• 1896 — Антонен Арто (Antonin Artaud) (пом. 1948), французький драматург.
• 1897 — Кауфман Михайло Абрамович, радянський кінорежисер, кінооператор. Один з основоположників сучасного документального кіно.
• 1904 — Павло Володимирович Массальський (пом. 1979), радянський актор театру й кіно, народний артист СРСР («Цирк», «Піквікський клуб»).
• 1904 — Крістіан-Жак (Christian-Jaque — Christian Maudet) (ум. 1994), французький кинорежисер («Фанфан-Тюльпан», «Закон є закон», «Бабетта йде на війну»).
• 1908 — Едвард Дмитрик (Edward Dmytryk) (пом. 1999), американський кінорежисер українського походження, входить до списку десяти найкращих кінорежисерів за всю історію американського кіно. («Молоді леви», «Шалако»).
• 1913 — Кендзо Танге (丹下健三), японський архітектор, лауреат Притцкеровської премії 1987 г. (ум. 2005).
• 1931 — Олександр Спірін, біохімік, що пророчив існування інформаційного ДНК.
• 1949 — Суркіс Григорій Михайлович, український бізнесмен і політик
• 1952 — Євгенія Глушенко, російська акторка («Закоханий за власним бажанням», «Незакінчена п'єса для механічного піаніно»).
• 1954 — Віктор Миколайович Бичков (Виктор Николаевич Бычков), російський актор (фільми «Особенности национальной охоты», «Особенности национальной рыбалки», «Кукушка», «Граф Монтенегро»).
• 1981 — Бейонсе Ноулз, американська співачка та акторка.
• 1990 — Ольга Харлан, українська фехтувальниця (шабля), олімпійська чемпіонка Пекіна в командні першості.

Померли

• 1907 — Едвард Гріг, норвезький композитор
• 1910 — Анрі Руссо, французький живописець-примітивіст, музикант і літератор.
• 1921 — Котарбінський Вільгельм Олександрович, видатний український художник, яскравий представник академізму та символізму в живописі, працював над розписами Володимирського собору.
• 1985 — Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Герой України.
• 2014 — Донатас Баніоніс, литовський актор і режисер, народний артист СРСР