10 жовтня – цей день в історії

Свята і пам'ятні дні

• ООН: Всесвітній день психічного здоров'я
• ООН: Міжнародний день боротьби за скасування смертної кари

Події

• 732 — битва при Пуатьє.
• 1666 — Правобережні полковники вибрали Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережної України.
• 1858 — за підтримкою Сполучених Штатів почалася організована озброєна боротьба за незалежність Куби від Іспанії.
• 1911 — У Китаї повалено монархію, Сунь Ят Сен проголосив республіку.
• 1918 — РНК Радянської Росії ухвалила Декрет про запровадження нової орфографії.
• 1919 — Верховна рада Антанти офіційно оголосила про запровадження економічної блокади Країни Рад.
• 1932 — У Запоріжжі запустили ДніпроГЕС ім. Леніна.
• 1932 — У Харківському фізико-технічному інституті вперше в СРСР провели ядерну реакцію з розщеплення атомного ядра літію.
• 1933 — в універсамах США з'явився перший пральний порошок — Dreft. На упаковці ефект чищення пояснювали «силою чудо-молекул, які висмоктують бруд з тканин». Виробники порошку були спонсорами багатосерійних радіоп'єс, які через це прозвали «мильними».
• 1940 — У Кракові створили Революційний Провід ОУН на чолі зі Степаном Бандерою.
• 1943 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про заснування ордена Богдана Хмельницького I, II та III ступенів.
• 1943 — Орвелл Джордж, британський письменник вперше вжив термін холодна війна (есей «Ви і атомна бомба»).
• 1948 — Запущено першу радянську керовану балістичну ракету далекої дії Р-1, створену під керівництвом Сергія Корольова.
• 1963 — Набув чинності міжнародний Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою.
• 1964 — У Токіо почалися XVIII Олімпійські ігри.

Народились

• 1684 — Жан Антуан Ватто, французький маляр (п. 1721).
• 1731 — Генрі Кавендіш, англійський фізик і хімік
• 1813 — Джузеппе Фортуніно Франческо Верді, італійський композитор (п. 1901).
• 1825 — Поль Крюгер, п'ятий президент Трасваалю
• 1861 — Фрітьйоф Нансен, норвезький полярний дослідник, лауреат Нобелівської премії миру 1922 року (п. 1930).
• 1875 — Микола Грунський, мовознавець (п. 1951).
• 1889 — Михайло Панасович Драй-Хмара, поет, літературознавець (п. 1939).
• 1892 — Андріч Іво, сербський письменник (п. 1975).
• 1894 — Віктор Петров, український письменник, етнограф, культурознавець.
• 1901 — Альберто Джакометті, швейцарський скульптор, живописець і графік, один із найбільших майстрів XX століття. Брат архітектора Бруно Джакометті.
• 1910 — Юліус Шульман, американський архітектурний фотограф
• 1917 — Телоніус Монк, американський джазовий піаніст
• 1930 — Гарольд Пінтер, британський драматург, поет, режисер та актор, лауреат Нобелівської премії з літератури 2005 року.
• 1942 — Колосюк Василь Олександрович, — український будівельник, раціоналізатор, наставник (п. 2003).
• 1971 — Кісін Євген — російський піаніст.
• 1972 — Олексій Житник, хокеїст, олімпійський чемпіон.
• 1984 — Павло Дуров, російський програміст, засновник соціальної мережі «ВКонтакті».
• 1985 — Писар Юрій Юрійович, український художник.
• 1987 — Марина Анцибор, українська лижниця.

Померли

• 680 — Хусейн ібн Алі, третій шиїтський імам, онук пророка Магомета, син Алі ібн Абу Таліба
• 1659 — Абель Тасман, голландський мореплавець, дослідник австралійських морей
• 1825 — Дмитро Степанович Бортнянський, видатний український композитор (нар. 1751).
• 1835 — Устим Якимович Кармелюк, керівник повстанського руху на Поділлі проти національного і соціального гніту в 1813–1835.
• 1875 — Толстой Олексій Костянтинович, письменник, поет, драматург, вихований на історичній Гетьманщині, по матері онук графа О. К. Розумовського, сина останнього гетьмана України.
• 1937 — Іван Юліанович Кулик, український поет і громадський діяч, перший голова Спілки радянських письменників України (розстріляно; *1897).
• 1964 — Нейгауз Генріх Густавович, український радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч німецького походження.
• 1969 — Власовський Іван Федорович, церковний та громадський діяч, член Товариства імені Петра Могили в Луцьку, член комісії з перекладу богослужбових книг, учасник українізації православного церковного життя на Волині 20-30-х рр.
• 1978 — Юл Бріннер, американський актор українського походження, зіграв роль Тараса Бульби в американській екранізації твору Гоголя. Лауреат премії «Оскар» у категорії «найкращий актор» у фільмі «Король і я», 1956. Володар престижної театральної нагороди «Тоні»
• 1985 — Борис Володимирович Некрасов,
• 2010 — Джоан Сазерленд, австралійська оперна діва.
• 2012 — Голуб Марина Григорівна, радянська та російська актриса театру та кіно, телеведуча, Заслужена артистка Росії.