27 січня – цей день в історії

Свята і пам'ятні дні

• ООН: Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Події

• 1527 — відбулася битва під Ольшаницею.
• 1859 — Оттава оголошується столицею Канади.
• 1860 — вийшов друком повний «Кобзар» Тараса Шевченка.
• 1880 — Томас Едісон запатентував електричну лампу розжарювання.
• 1904 — початок російсько-японської війни.
• 1918 — на екрани США вийшов фільм «Тарзан з племені мавп» з Елмо Лінкольном у головній ролі.
• 1921 — Польща визнала незалежність Литви.
• 1924 — на Красній площі у Москві у спеціально спорудженому мавзолеї помістили тіло вождя Жовтневого перевороту Володимира Леніна.
• 1926 — у Лондоні шотландський винахідник Джон Лоджи Бейрд провів публічну демонстрацію пристрою для передачі і прийому телевізійного зображення — телевізора.
• 1944 — заснування нагород Української повстанської армії
• 1944 — урочистий артилерійський салют у Ленінграді сповістив про остаточну ліквідацію блокади міста, що тривала 872 дні.
• 1945 — радянські війська увійшли у концтабір Освєнцим та визволили вцілілих в'язнів.
• 1959 — Ошська область Киргизької РСР об'єднана з Джалал-Абадською областю;
• 1967 — під час репетиції польоту на місяць загорівся американський корабель Аполлон-1. Всі члени екіпажу, — Гас Гріссом, Едвард Уайт та Роджер Чаффі загинули.
• 1967 — США, Велика Британія та Радянський Союз уклали міжнародний договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору.
• 1973 — у Парижі підписана хартія про припинення війни й відновлення миру у В'єтнамі.
• 1983 — в Японії завершено будівництво найдовшого підводного залізничного тунелю, що проліг між островами Хонсю і Хоккайдо.
• 1992 — Зімбабве визнала незалежність України.
• 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Канадою та Португалією.
• 1997 — Аслан Масхадов був обраний президентом Чеченської Республіки.
• 2000 — в Єгипті парламент прийняв закон, що дозволяє жінці подавати на розлучення.
• 2009 — Кирил, митрополит Смоленський і Калінінградський РПЦ, на помісному соборі обраний XVI патріархом Московським і всієї Русі.
• 2015 — в Греції склав присягу ліво-радікальний уряд на чолі з Алексісом Ципрасом

Народились

• 1756 — Вольфґанґ Амадей Моцарт, австрійський композитор, представник віденської класичної школи («Дон Жуан», «Чарівна флейта», «Весілля Фігаро»), автор понад 20 опер, 50 симфоній, фортепіанних концертів і камерних творів.
• 1775 — Шеллінг Фрідріх Вільгельм, німецький філософ.
• 1790 — Петро Гулак-Артемовський, український поет, байкар («Пан і собака», «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько»), ректор Харківського університету (1841-1849).
• 1805 — Семюел Палмер, англійський живописець і графік.
• 1806 — Хуан Крізостомо Хакобо Антоніо де Арріага-і-Бальсола, іспанський композитор баскського походження. За ранню творчість іменований «баскським Моцартом». На честь Арріаги названий оперний театр в Більбао, де йому встановлено пам'ятник (†1826).
• 1814 — Ежен Віолле-ле-Дюк, французький архітектор-реставратор, мистецтвознавець і історик архітектури.
• 1823 — Едуар Лало, французький композитор.
• 1826 — Михаїл Салтиков-Щедрін, російський письменник.
• 1832 — Льюїс Керролл, англійський математик, письменник («Аліса в країні чудес»).
• 1836 — Леопольд фон Захер-Мазох, австрійський письменник, від його прізвища походить термін «мазохізм» (†1895).
• 1837 — Лесевич Володимир Вікторович, український філософ, літературознавець, історик літератури, фольклорист, педагог і громадський діяч (†1905).
• 1839 — Павло Чубинський, український етнограф і фольклорист, автор слів Державного Гімну України (†1884).
• 1842 — Куїнджі Архип Іванович, український живописець-пейзажист, культурний діяч, педагог, меценат.
• 1850 — Джон Кольєр (художник), англійський художник, портретист, прерафаеліст.
• 1859 — Вільгельм II Гогенцоллерн, німецький імператор, пруський король.
• 1891 — Павло Тичина, український поет, державний діяч.
• 1899 — Жуан Ребуль, іспанський скульптор.
• 1904 — Олександр Довгаль, український графік (†1961).
• 1911 — Іван Гончар, український скульптор, графік, маляр, етнограф, колекціонер.
• 1915 — Яків Гніздовський, український художник, графік, кераміст, мистецтвознавець.
• 1924 — Рауф Денкташ, кіпріотський політик, перший президент Турецької Республіки Північного Кіпру.
• 1927 — Олексій Тихий, український дисидент і правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи (†1984).
• 1932 — Борис Шахлін, радянський спортсмен, 7-разовий олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики.
• 1944 — Нік Мейсон (Nick Mason), англійський музикант, композитор, музичний продюсер, учасник гурту Pink Floyd.
• 1948 — Валерій Брайнін, поет, перекладач, есеїст, культуролог, музикознавець, музичний педагог, культур-менеджер, композитор.
• 1970 — Олександр Годинюк, український хокеїст.
• 1973 — Валентин Белькевич, білоруський футболіст («Динамо» Київ).
• 1979 — Розамунд Пайк, англійська актриса.
• 1980 — Марат Сафін, російський тенісист.

Померли

• 98 — Нерва, римський імператор, засновник династії Антонінів.
• 457 — Маркіан, імператор східної частини Римської імперії.
• 1142 — Юе Фей, китайський військовий діяч, поет часів династії Сун.
• 1377 — Федеріго III, король Сицилійського королівства.
• 1490 — Асікаґа Йосімаса, 8-й сьоґун сьоґунату Муроматі.
• 1592 — Джованні Паоло Ломаццо, італійський художник і теоретик мистецтва, представник міланського маньєризму.
• 1651 — Абрагам Блумарт, нідерландський художник.
• 1732 — Бартоломео Крістофорі, італійський музичний майстер. Винахідник фортепіано.
• 1760 — Ханенко Микола Данилович, державний діяч Гетьманщини, генеральний хорунжий, дипломат (* 1693).
• 1806 — Вільям Пітт, британський політик.
• 1814 — Йоганн Готліб Фіхте, німецький філософ, представник німецької класичної філософії.
• 1850 — Йоганн Готтфрід Шадов, німецький скульптор, автор квадриги з богинею Перемоги на Бранденбурзьких воротах у Берліні.
• 1851 — Джон Джеймс Одюбон, американський натураліст, орнітолог і художник-анімаліст, автор праці «Птахи Америки».
• 1901 — Джузеппе Верді, італійський композитор («Ріголетто», «Трубадур», «Травіата», «Аїда»).
• 1940 — Ісак Бабель, радянський письменник єврейського походження з України.
• 1951 — Карл Маннергейм, державний та військовий діяч Фінляндії.
• 1968 — Синайський Віктор Олександрович, радянський скульптор, родом з Одеси. Учень Костанді і Беклемішева.
• 1983 — Луї де Фюнес, французький кіноактор.
• 2006 — Йоганнес Рау, німецький політик, Федеральний президент Німеччини.
• 2003 — Сергій Заремба, український історик.
• 2007 — Камалешвар, індійський письменник, кіносценарист.
• 2008 — Сухарто, індонезійський політик, президент Індонезії в 1966—1998 роках.
• 2009 — Джон Апдайк, американський письменник.
• 2010 — Джером Девід Селінджер, американський письменник (*1919).
• 2013 — Іван Бодюл, український і молдовський радянський державний діяч.
• 2014 — Піт Сіґер, американський естрадний співак, громадський активіст.