16 березня – цей день в історії

Події 

• 870 — заснування в Болгарії православної церкви.
• 1079 — в Ірані прийнятий мусульманський календар.
• 1521 — під час першої навколосвітньої подорожі португальський мореплавець Фернан Магеллан досягнув берегів сучасних Філіппін; через півтора місяця він загинув у сутичці з місцевими жителями.
• 1664 — поляки розстріляли українського гетьмана Івана Виговського.
• 1827 — почав виходити перший в Америці журнал чорношкірих «Журнал свободи».
• 1851 — Іспанія і Ватикан уклали конкордат, за яким католицька церква одержала повний контроль над освітою і цензурою в Іспанії.
• 1870 — у Москві відбулася прем'єра увертюри «Ромео і Джульєтта» Петра Чайковського.
• 1880 — за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко.
• 1915 — через бійку, яку влаштував Володимир Маяковський, поліція Петрограду закрила клуб артистів і поетів «Бродячий пес».
• 1917 — у Києві відбулася велика маніфестація — День свята революції. У ході мітингу кияни знищили міський пам'ятник Столипіну.
• 1917 — російський великий князь Михайло Александрович, брат Миколи II, зрікається престолу на користь Установчих зборів.
• 1919 — у США вперше випробували бездротовий телефон для переговорів з літаком.
• 1921 — укладено Московський договір між РРФСР та урядом Ататюрка. Всупереч умовам Севрського договору, до Туреччини перейшли Карська область і Сурмалінський повітколишньої Російської імперії, що їх вірмени вважають своїми етнічними землями. Вірменське населення згодом залишило ці території.
• 1923 — римська поліція заборонила свист та інші прояви невдоволення грою акторів у театрах.
• 1936 — з конвеєру Горьківського автомобільного заводу зійшов перший радянський автомобіль — лімузин марки «М-1».
• 1937 — Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР створив відділ боротьби з розкраданнями соціалістичної власності (ОБХСС).
• 1943 — нацистські війська вдруге взяли Харків.
• 1945 — радянські війська почали Віденську наступальну операцію.
• 1960 — у Нью-Йорку представлений перший автомобіль на сонячних батареях.
• 1962 — СРСР запустив у космос супутник «Космос-1».
• 1962 — Хрущов оголосив про те, що СРСР має міжконтинентальну ракету.
• 1988 — газова атака на курдське місто Халабджа іракською армією, в результаті чого загинуло кілька тисяч його мешканців.
• 1990 — у Львові розпочала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
• 1994 — фігуристка Тоня Хардинг вигнана зі спорту за причетність до організації нападу на фігуристку Ненсі Керріган.
• 1998 — Ватикан вибачився перед євреями за бездіяльність католицької церкви в роки Голокосту.
• 2000 — українська міліція затримала колишнього міського голову Ужгорода Сергія Ратушняка, який протягом двох років ховався від правосуддя.
• 2001 — чеченці захопили російський літак ТУ-154. Літак «Внуковських авіаліній» чартерного рейсу Москва-Стамбул-Москва був захоплений чеченцями невдовзі після вильоту зі Стамбула. Саудівська влада дозволила посадку літака в аеропорті міста Медина. При захопленні літака саудівський спецназ убив трьох — стюардесу, пасажира-турка і одного з терористів.
• 2006 — Генеральна асамблея ООН майже одностайно проголосувала за утворення Ради з прав людини.
• 2014 — Відбувся незаконний референдум в Криму. Для остаточної реалізації плану окупації Росією Криму маріонетковою владою півострова було проведено імітацію референдуму щодо статусу автономії.

Народились 

• 1750 — Гершель Кароліна Лукреція, німецько-англійський астроном, сестра і помічниця Вільяма Гершеля (†1848).
• 1751 — Медісон Джеймс (англ. James Madison), 4-й президент США (1809–1817; †1836).
• 1771 — Антуан Жан Гро, французький художник першої третини 19 ст.
• 1787 — Ом Георг Симон, німецький фізик, автор одного з основних законів електричних кіл (закон Ома; † 1854).
• 1839 — Арман Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лауреат з літератури († 1901).
• 1846 — Прахов Адріян Вікторович, відомий київський археолог, історик мистецтв, художній критик, професор Київського університету, очільник розписів Володимирського собору.
• 1859 — Попов Олександр Степанович, фізик і електротехнік, один з винахідників радіо († 1906).
• 1882 — Алчевська Христина Олексіївна, українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог; дочка Олексія Кириловича і Христини Данилівни Алчевських.
• 1883 — Соня Грін, американська письменниця, видавець-аматор українського походження, дружина Говарда Лавкрафта.
• 1884 — Бєляєв Олександр Романович, російський письменник-фантаст («Людина-амфібія», «Голова професори Доуеля»; † 1942).
• 1890 — Міхоелс Соломон Михайлович, російський актор, режисер, голова Єврейського антифашистського комітету.
• 1894 — Юрій Дараган, український поет, представник «празької школи».
• 1906 — Франсиско Аяла, іспанський письменник, перекладач і соціолог (†2009).
• 1906 — Ейхман Адольф, німецький нацист, фахівець зі знищення євреїв.
• 1911 — Менгеле Йозеф, німецький доктор-нацист, який проводив досліди над в'язнями Освєнціма.
• 1920 — Юнґе Гертруда, особиста секретарка Гітлера, яка записала його заповіти.
• 1923 — Маркевич Дмитро Борисович, швейцарський віолончеліст, викладач і музикознавець українського походження. Праправнук українського історика Миколи Андрійовича Маркевича, молодший брат диригента Ігора Маркевича.
• 1927 — Комаров Володимир Михайлович, російський космонавт (†1967).
• 1935 — Юрський Сергій Юрійович, радянський та російський актор (Остап Бендер).
• 1941 — Бертолуччі Бернардо, італійський кінорежисер, володар «Оскара» («Маленький Будда», «Останнє танго в Парижі»).
• 1944 — Микола Підгорний, український живописець.

Померли 

• 37 — Тиберій, римський імператор з династії Юліїв-Клавдіїв.
• 1736 — Джованні Баттіста Перголезі, італійський композитор, скрипаль і органіст (*1710).
• 1898 — Обрі Бердслі, англійський художник-графік, ілюстратор, декоратор, поет, представник англійського естетизму і стилю модерн кінця ХІХ ст..
• 1968 — Маріо Кастельнуово-Тедеско, італійський композитор (*1895).
• 1979 — Січинський Мирослав Миколайович, український громадсько-політичний діяч (*1887).
• 1998 — Дерек Бартон, англійський хімік, лауреат Нобелівської премії 1969 року.
• 2003 — Лоуренс Г'ю Аллер, американський астроном.