Урочиста академія до Дня Героїв у Свято-Дмитрівському катехитично-пастирському центрі УАПЦ

Аліна Чоп  |  Понеділок, 28 травня 2012, 11:54
27 травня у Свято-Дмитрівському катехитично-пастирському центрі УАПЦ відбулася «Урочиста академія до Дня Героїв». Прийшло дуже багато людей, що по-справжньому цінують українських героїв.
Урочиста академія до Дня Героїв у Свято-Дмитрівському катехитично-пастирському центрі УАПЦ

Урочиста академія відбувалася за низки незвичайних обставин. Перш за все, йде мова про відсутність на заході архиєпископа Ігоря (Ісіченка) у зв`язку зі смертю митрополита УАПЦ Констянтина (Багана).По-друге, захід який проводила староста храму Ольга Різниченко, відбувався у щойно відкритій новій залі для зборів, яку освятив настоятель храму отець Віталій (Зубак).

Виступаючи першою, Ольга Різниченко поставила питання про поняття справжнього героїзму. Вона нагадала, що День Героїв було встановлено ОУН на початку сорокових років минулого сторіччя. Саме на 23 травня, адже 23 травня 1938 року загинув провідник ОУН Євген Коновалець.

Перший розпочав свій виступ Мирослав Мисла, член ВО «Свобода» м. Харків

Він представив книгу «Спалився за Україну» автора  М. Іщенка, присвячену Олексі Гірніку, який 21 січня 1978 року вчинив самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації та совєтської окупації. Інформація про цей вчинок у роки совєтської влади замовчувалася. В листі до дружини він писав:

«Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт протии насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець.»

Катерина Сірко, ВО «Свобода» (м. Харків) розповіла біографію Олекса Гірника та презентувала документальний фільм про нього.

«Всі роки він  дуже переймався долею України, її культури, української мови. Таємно від всіх протягом чотирьох років писав від руки листівки проти русифікації, які супроводжував цитатами з Шевченка.»

Наступною була доповідь Ігоря Загребельного «Реальність,святість, героїзм», ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери (Полтава).

Він порівняв поняття святості та героїзму, доходячи висновку, що справжній земний героїзм може дорівнювати святості, адже чинячи добрі справи на землі, людина здобуває собі Царство Небесне.

Фаховий історік з Лозової Вячеслав Труш мав доповідь за темою «Український визвольний рух на Харківщині у ХХ ст.».

Він оповів про національний рух на Харківщині після Другої Світової війни і аж до кінця 90-х років минулого сторіччя. Більшість цих фактів добре відома тим харків’янам, які займаються національню політикою багато років.

У своєму невеличкому виступі наступний промовець Євген Зарудний зазначив, що головне – це отримати перемогу на культурницькому фронті, адже саме тут буде вирішуватись доля України. Через це необов’язково вмирати, як це зробив Олекса Гірник.

Останнім на заході мав слово політичний референт КУН Руслан Єгоров, м. Київ. У своєму виступі він зазначив, що на відміну від тих часів, коли українці збройно боролися, зараз дуже важко розібратися хто свій, а хто чужий в сучасній політиці нинішньої України. Тож, на думку пана Руслана зараз і розумній людині важко розібратися в тому, що коїться в Україні в наш час.

Потім він презентував привезені з собою  книги, а саме:

1. «Котел» (фронтальні бої УПА з совєтською армією біля урочища Гурби на Рівненщині)

2. «Ідея і чин Ярослава Стецька» Олега Багана та ін.

Наостанок було показано відомий документальний фільм донецького режисера Віталія Загоруйка, присвячений службі безпеки ОУН під назвою «Зачинені двері», знятий на об’єктивному історичному матеріалі. Фільм свідчить про високий професіоналізм та нерівну боротьбу СБ ОУН проти нацистської та совєтської спецслужб. Тільки ціною надзвичайних зусиль НКВД вдалося у другій половині 50-х років придушити опір українських націоналістів, які протримались так довго, зокрема, діяльності власної служби безпеки.

Захід закінчився невеличкою проповіддю отця Віталія, який зазначив, що справжній героїзм починається з малого: вміння не зраджувати в дрібницях, бути вірним справжнім ідеалам, і тоді є шанс, що коли-небудь, ти зможеш наважитись на великий чин, прославивши цим самим ім’я Бога та своє власне.

comments powered by HyperComments