Зникають імператори лісів
Незважаючи на те, що ці тварини занесені до Червоної книги України, охороняються низкою міжнародних екологічних конвенцій і полювати на них забороняє закон, їхня чисельність за останні п`ять-сім років скоротилася з 720 до 250 голів. Якщо така тенденція збережеться й надалі, то екологи попереджають, що до 2015 року на території України не буде жодного представника цього виду ссавців. До речі, Адам Міцкевич називав зубрів імператорами лісів. І недарма: вони вважаються найбільшими і найдревнішими ссавцями Європи.
— Останні зубри в Україні були знищені в 20-х роках під час Громадянської війни. У 60-х роках тварин привезли з Росії, які успішно розселилися у восьми областях України, — розповів директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — На початок 90-х років у нас налічувалося понад 700 голів зубрів. Згодом наші чиновники вирішили, що непогано було б використовувати зубрів з комерційною метою, тобто давати можливість іноземним мисливцям відстрілювати червонокнижних тварин. А кошти, отримані від цього, мали піти на створення спеціального фонду охорони зубрів. Але за 15 років від часу виникнення такої ідеї фонду так і не створили. Відстрілювали не старих зубрів, а молодих, тобто найбільш продуктивних, через що їхня чисельність катастрофічно впала. Нині немає жодного зубра в Івано-Франківській, Чернігівській та Рівненській областях, де колись їх налічувалося по декілька десятків. І хоча згодом комерційне полювання на зубрів заборонили, результатів це не дало.
Натомість науковці США, які займаються збереженням зубрів у світі, вважають, що найкращими країнами для відродження їхніх популяцій є країни Східної Європи, зокрема Україна та Білорусь. Приміром, у Польщі, де популяція зубрів теж була на межі зникнення, уже сім років діє спеціальна державна програма «Край зубрів», що частково фінансується Європейським Союзом, а її загальний бюджет — понад 900 тисяч євро. Ця програма принесла вже очевидну віддачу — нині популяція тварин виросла до тисячі голів, тоді як наші показники — вчетверо менші. І подібної програми поки що ніхто у нас не запроваджує.
Бракує нам і фахівців, які займалися б цією проблемою на державному рівні. Еколог Іван Парнікоза зазначає, що в тій же Польщі таких спеціалістів — близько сотні, в Україні не набереться й десятка. Але проблема не так у фахівцях, як у тому, що ніхто не наважується припинити бізнес на знищенні червонокнижних тварин. Як переконані природоохоронці, основна причина зникнення зубрів — так зване елітне полювання.
— Колись Україна мала одну з найбільших популяцій зубрів у світі. Ще кілька років тому найбільше цих тварин було в Чернівецькій області — близько 70 голів. За ініціативи буковинських спеціалістів, науковців та громадськості в березні цього року було проведено інвентаризацію тварин. Всупереч інформації, яку надавав нам письмово Державний комітет лісового господарства, що нібито там приблизно 80 зубрів, за даними інвентаризації, їх усього 20, — продовжив Іван Парнікоза. — Сумнівною є ситуація на Київщині. У національному парку «Залісся» теж було велике стадо зубрів. Про те, чи є воно таким і досі, ніхто з представників громадськості, науковців та журналістів не зміг отримати точних даних. Отже, ми звернулися до Генеральної прокуратури з проханням провести розслідування і притягнути до відповідальності службовців Держкомлісгоспу України, які надавали неправдиву інформацію про кількість зубрів.
Що робити, аби зберегти імідж України як держави, що все-таки опікується проблемами біорізноманіття, і водночас не втратити популяції зубрів? Екологи бачать вирішення проблеми у створенні цілеспрямованої державної програми з цільовим фінансуванням та в заснуванні громадського фонду охорони зубрів (хоч і з 15-річною затримкою). Ще потрібно створювати місця для розмноження зубрів — це можуть бути як зоопарки, так і спеціальні розплідники. Та проблема, скоріше, не в тому, що треба робити, а в тому, чи будуть цим займатися державні мужі.
