Що їли наші пращури. Свято черева

Ліна Кажан  |  Середа, 17 листопада 2010, 11:51
Вгадайте, що це таке. Для однієї людини це з`їсти за раз забагато, а для двох замало. Вгадали? Та це ж курка! А скільки м`яса українці повинні з`їдати на обід тепер, згідно прожиткового мінімуму? Думаєте, що селяни так багато їли кожного разу? Та ні. Було багато страв. Наприклад, перед їжею подавали декілька видів холодних закусок, сало, ковбаси та шинку, солону або копчену рибу, гриби. Ось вам декілька таких собі простеньких рецептів узятих із стародавньої кухні.
Що їли наші пращури. Свято черева

Рижики в сметані
 Солоні гриби нарізують на кусочки і перемішують з сметаною та дрібно посіченою зеленою цибулею.
 На 1 кг грибів – 100 г сметани, 140 г зеленої цибулі.

Оселедець з яблуками
 Оселедця вимочують у холодній воді, потрошать, відрізують голову, хвіст і плавники, промивають, знімають шкіру, видаляють кістки, дрібно січуть, додають пшеничного хліба, розмоченого в молоці або у воді, свіжого вершкового масла, дрібно насічених обчищених яблук, сметани, все добре розтирають, кладуть в оселедницю і надають форми оселедця, приклавши голову і хвіст.
 На 1 оселедець – 2 кислі яблука, 200 г пшеничного хліба, по 1 ст. ложці вершкового масла і сметани.

Домашня ковбаса є найбільш поширеним видом ковбас, які виготовляли домашні господарки із свинини. Приготовляють її так.
 М`ясо і половину потрібного сала нарізують дрібними кусочками, а решту сала пропускають через м`ясорубку. У фарш кладуть розтертий або дрібно посічений часник, мелений чорний перець і солять. Потім все добре змішують, начиняють кишки і виносять в холодне місце або ставлять на лід на 5 – 6 годин, щоб м`ясо рівномірно просолилось. Ковбасу смажать з салом і цибулею. Перед смаженням її в кількох місцях проколюють виделкою, щоб не полопалась кишка. Ковбасу можна також зварити і для тривалого зберігання залити в емальованій або керамічній посудині смальцем.
 На 1 кг свинини – 400 г сала, 8 зубків часнику, 8 горошин чорного перцю, 2 – 3 чайні ложки солі.

На перше українці полюбляли їсти славнозвісний український борщ з м`ясом та пиріжками. Рецептів борщу дуже багато, залежно від місцевості проживання. Відомі серед них такі як полтавський, київський, волинський, чернігівський, галицький, львівський. До борщу, зазвичай, подавалися пампушки з часником або ватрушки з сиром.

Борщ Чернігівський
 Кістки відокремлюють від м`яса, дрібно рубають, кладуть у каструлю, заливають холодною водою, ставлять на плиту і варять бульйон. Коли відвар закипить, кидають м`ясо, варять його до готовності, виймають і ріжуть на порції. Кістки варять ще 2 – 3 години, а потім відвар проціджують.
 Обчищені і помиті буряки шаткують соломкою і тушкують. Нарізані корінь петрушки і ріпчасту цибулю трохи обсмажують. Окремо варять до готовності квасолю. У проціджений бульйон кидають нарізану частками чищену картоплю, доводять до кипіння, кладуть нашатковану соломкою капусту і варять 15 – 20 хвилин. Потім додають нарізані кубиками обсмажені кабачки, нарізані кусочками яблука і свіжі помідори, зварену квасолю, тушкований буряк, підсмажені петрушку і цибулю, лавровий лист, запашний перець, сіль і варять до готовності.
 Розливаючи, в тарілки кладуть по куску вареного м`яса, сметану і посипають зеленню петрушки.
 На 400 г м`яса – 400 г свіжої капусти, 400 г картоплі, 240 г буряків, 1 кабачок середньої величини, ½ склянки квасолі, 2 кислих яблука, 2 помідори, ½ склянки томату, ½ склянки сметани, 2 ст. ложки вершкового масла, 1 цибулину, 1 корінь петрушки, 1 лавровий листок, 2 горошини запашного перцю.

На друге було м`ясо або риба, овочі, різні гарніри.

Судак, запечений з грибами і раками
 Судак очищають, промивають, розрізують на порції, варять 30 хвилин, знімають з вогню, охолоджують, знімають кістки, кладуть куски на білі металеві сковорідки, посипають дрібними маринованими грибами, раковими шийками і ніжками, заливають розігрітим вершковим маслом і запікають у духовці.
 Подаючи на стіл, судак посипають сухарями.
 На 600 г судака – 200 г дрібних маринованих грибів, 15 раків, 6 ст. ложок вершкового масла, 4 ст. ложки сухарів.

Телячий смажений завиванець
 Телячу лопатку промивають і видаляють кістки. М`ясо відбивають, солять, посипають перцем, кладуть вздовж лопатки нарізане смугами свиняче сало і шинку, розрізані по довжині на 4 частини варені яйця, згортають м`ясо трубочкою (рулетом), обв`язують в кількох місцях (впоперек лопатки) шпагатом, натирають часником, обсипають борошном і обсмажують на підігрітому смальці до рум`яного кольору з усіх боків. Потім завиванець ставлять в духовку, підливають в посудину трохи води, накривають її покришкою, тушкують до готовності, знімають шпагат і нарізують порціями. Завиванець подають з картопляним пюре, поливають розігрітим маслом і посипають зеленню петрушки.
 На 1 кг телятини – 2 ст. ложки смальцю, 4 яйця, 70 г шпику, 70 г вареної шинки (рулету), 4 зубки часнику, 1 ст. ложку пшеничного борошна, 1 ст. ложку масла для підливи, 3 горошини чорного перцю, 1 ст. ложку дрібно посіченої зелені петрушки.  
 На третє – пироги, млинці, печиво, фрукти, мед, варення та узвар.

Коржики батуринські
 Варені жовтки розтирають на ситі і змішують з сирими жовтками, додають сметану, цукор, вершкове масло куском, біле вино, все добре розтирають до однорідної маси, потім всипають борошно і тертий мигдаль і знову розтирають. З готового тіста роблять коржики, укладають їх на змащений жиром лист, мастять жовтком, посипають цукром, змішеним з мигдалем, наколюють виделкою, щоб не здувалися при випіканні і ставлять в духовку.
 На 6 склянок борошна – 600 г мигдалю, 5 варених жовтків, 3 сирих жовтки, 1 склянку сметани, 50 г білого вина, 1 склянку цукру, 400 г вершкового масла.

Узвар із слив і ягід
 Сливи перебирають, видаляють кісточки, кладуть у каструлю. До слив додають перебрані і промиті вишні та малину, пересипають цукром, заливають водою, накривають покришкою і варять в духовці 40 – 50 хвилин. Після цього каструлю з ягодами ставлять у холодне місце для остигання.
 На 300 г свіжих слив, малини і вишень – ¾ склянки цукру, 2 склянки води.

У селян були також дні посту, коли вони не голодували, як зараз, а вживали рибу, мед, горіхи, овочі, фрукти, гриби, олію, тощо. Травою бідні верстви населення називали зовсім не те, про що Ви тільки-но подумали, а фрукти, овочі та іншу здорову їжу.

Сподіваюся, що колись ми повернемося до традицій нашого народу та перестанемо сидіти на дієтах. До речі, Ви вже підрахували на скільки разів поїсти звичайної сільської їжі Вам вистачить Вашої пенсії або зарплати?

comments powered by HyperComments