Ніколи знову. Як квітка маку стала символом пам’яті жертв Другої світової війни

Юлія Гуш  |  Понеділок, 9 травня 2016, 15:41
День пам’яті та примирення. Квітка маку, що нагадує слід від кулі на чиємусь тілі. Для пересічного українця вони набули свого сенсу не так вже давно.
Ніколи знову. Як квітка маку стала символом пам’яті жертв Другої світової війни

День пам’яті та примирення відзначається 8 травня в багатьох країнах світу. Проте для України цей день став знаковим тільки минулого року. Що можна сказати і про його символ – квітку маку – який прийшов на заміну колись звичним георгіївським стрічкам. Свого часу квітка маку використовувалася як символ пам’яті жертв Першої світової війни, але тепер нею згадують полеглих у всіх світових та локальних війнах, які були після неї. Своїй появі на світ цей символ «завдячує» канадському військовому лікарю Джону Мак-Крею, який написав знакового для свого часу вірша «У полі Фландрії».

В полях фламандських квітне мак

Поміж хрестів — скорботний знак

По нас; а жайвір серед хмар

Нам шле свій спів — останній дар,

Ледь чутний тут крізь грім атак.

Як символ пам’яті, квітка маку вже давно використовується в різних країнах світу. В Україні же на заходах, приурочених до дня завершення Другої світової війни, масово він став з’являтися тільки в 2014 році. Крім того, тут традиційний символ пам’яті зазнав певних стилістичних змін і своєму сучасному вигляду завдячує харківському дизайнеру Сергію Мішакіну. Тепер він, з одного боку, нагадує спрощене зображення квітки маку, а з іншого – слід від кулі. А гасло – «Ніколи знову» – неначе закликає сучасників зробити все можливе, щоб не повторилися жахи минулої війни.

А що було раніше? До цього мало хто навіть здогадувався про існування Дня пам’яті та примирення, зате люди масово та з великим розмахом святкували 9 травня. З гучними парадами, популізмом політиків, воєнними фільмами по телевізору, шашликами та горілкою. Звісно, не обходилось і без особливої символіки – георгіївської стрічки.

Акція по розповсюдженню георгіївської стрічки стартувала в Росії 2005 року. Її ініціаторами стали державні інформагентства, а також російські провладні молодіжні рухи, такі як «Наші» та «Студентська громада». Тоді вона, щоправда, називалася «гвардійською» і мала, за словами організаторів, символізувати «гордість за Перемогу Росії у Другій Світовій війні». Тому не дивно, що в Україні найбільш активну участь в цій акції брали представники проросійських організацій, таких як партія «Родіна», «Російськомовна Україна», «Донецька республіка», «Донбаська Русь», «Севастополь-Крим-Росія» тощо.

Георгіївська стрічка активно використовувалася на різних урочистих заходах, присвячених до 9 травня. Люди, яким ну дуже кортіло показати своє «Я помню. Я горжусь» чіпляли її куди тільки можна: на одяг, взуття, сумки, собачі ошийники, автомобілі, в тому числі (яка іронія!) і німецького виробництва. Її активно використовували в рекламі та під час політичної агітації. Більше того: в мережі навіть почали з’являтися світлини, на яких можна «помилуватися» біотуалетами із зображенням георгіївської стрічки чи пляшками горілки, прикрашеними нею же.

Але символіка з часом може дещо змінити своє значення, особливо під впливом зовнішніх обставин. І так як проросійські сили з особливим завзяттям брали участь в цій акції, не дивно, що георгіївські стрічки спочатку почали активно використовуватися учасниками Антимайдану, а згодом, в 2014 році – проросійськи налаштованими сепаратистам та так званими «силами самооборони Криму». Тому не варто дивуватися, що сьогодні в Україні така стрічка розглядається як символ сепаратизму та російської експансії, а її публічне використання – як провокація.

Саме тоді квітка маку увійшла в життя суспільства як символ пам’яті жертв Другої світової війни. Тепер червону квітку можна побачити все частіше. Здається, суспільство прийняло новий символ, який тепер може не асоціюватися з експансію та імперським шовінізмом. Тепер він не звеличує війну як якесь прекрасне і суто героїчне дійство, а просто закликає вшанувати пам’ять всіх її жертв. Так просто, по-людськи. Дійсно, Україні був потрібен саме такий символ.

comments powered by HyperComments