Околиці Холодного Яру

Жанна Титаренко  |  Вівторок, 19 квітня 2011, 01:24
Відстань від села Ведмедівки до найближчої залізничної станції сягає 30 кілометрів. Далі треба їхати автобусом. Маленькі сільські дворики, занедбані пусті будинки, безлюдні вузенькі вулички, аптека, школа. В центрі села – краєзнавчий музей і церква.
Околиці Холодного Яру

 

В окремій кімнаті лежать книги першого українського дослідника Холодного Яру Романа Коваля, чорний прапор з написом «Воля України або смерть», портрети Тараса Шевченка.

В іншій – український національний одяг, шаблі, плетена колиска, глечики.

А в центральній залі музею стоїть три стенди з зображенням совєтських п’ятикутних зірок, серпа і молота, ордена, медалі тощо.

Деякі відвідувачі, навіть, обурюються за те, що поряд з історією Холодного Яру і Чорних запорожців стоїть совєтська символіка. Адже холодноярівці боролися проти більшовиків, а тепер, за часів Незалежної України центральна зала заповнена «славною» історією окупантів, а не визволителів.

Поряд з музеєм розташована церква Московського Патріархату. Службу Божу там правлять російською мовою. Напроти – пам’ятник воїнам. Але на постаменті викарбувані лише прізвища совєтських солдатів, які визволяли Україну не лише від німців, а й від української мови, культури традицій. Справжні патріоти України хотіли б бачити пам’ятник загиблим у Другій світовій війні, а не пам’ятник совєтським солатам.

Коментар відомого українського дослідника Романа Коваля: Я вже про це стомився говорити. Мене це теж ріже. Я директору музею Богданові Легенюку казав про те, що в центральній залі не повинно бути стендів із серпом і молотом. Але це ж не його власність. Аби це була його воля, він би, звичайно, все це вичистив. Це власність заповідника, а заповідник – це державна установа. А що робиться в державі – Ви знаєте. Але, все таки, в музеї Ведмедівському – український дух. А совєтські експонати, то металолом тої епохи. Хоча, звичайно, не приємно вражає.

comments powered by HyperComments