Спогади ліквідатора наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції

Павло евакуював 29 вагітних жінок, кілька сотень дітей і більше тисячі людей дорослого та пенсійного віку.

Він добре запам’ятав  як на початку травня 1986 року з 30-кілометрової зони Чорнобилю людей вивозили просто в ліс, давали намети і подальшу евакуацію вони чекали там. Бракувало теплого одягу і продуктів харчування. Новонароджені діти були голодними.

Павло поїхав до села, що знаходилося під лісом і почав запитувати в кого є корова чи коза, щоб дали молока.

- А за молоко платити гроші хто і коли буде? – запитували не дуже привітні та нездатні до взаємодопомоги люди.

Павло за свої гроші купив відро молока і привіз його новонародженим. Далі він мусив їхати в інші села і вже не було часу піклуватися про тих матерів і їх немовлят.

За кермом автобуса він часто думав: «Молоко діти вже випили. А що з ними буде далі? Чи вистачить у їх матерів грошей і сили бігати за харчами по сусідніх селах? Коли вони потраплять до теплих домівок?..»

Деяких людей перевдягали в новий одяг, але не тоді, коли вивозили на іншу територію, а прямо там, у зоні Чорнобиля.

Одна бабуся так плакала за своєю зеленою теплою кофтою, що коли її змусили вдягти інший одяг, вона взагалі почала відмовлятись кудись виїздити. Її вмовили. Старенька пішла до автобусу. Але страшну небезпеку Чорнобиля усвідомлювали далеко не всі мешканці 30-кілометрової зони.

Павло проводив евакуацію людей у травні, вересні та жовтні 1986 року. Найбільшим задоволенням для нього були вдячні очі матерів і дітей.

Накази часто виконували без письмового оформлення, бо всі розуміли, настільки дорогим є час. Тепер, ліквідатори наслідків катастрофи на ЧАЕС змушені ходити по судах і вимагати там кошти на своє оздоровлення. Частина судових позовів направлена до Європейського Суду.

Життя Павла стало набагато складнішим не в період ліквідації наслідків, а після. Нині він має низку проблем зі здоров’ям. Про чорнобильців згадують лише напередодні 26 квітня та кілька днів після цієї дати. Політики стверджують, що кожна людина має властивість забувати негативну інформацію і це є нормальним явищем. Але Чорнобиль не відійшов у минуле, і проблеми пов’язані не лише з хворими ліквідаторами, а й радіаційним забрудненням, що становить загрозу для здоров’я наступних поколінь.