Українське кіно потрапило на фестиваль у Каннах лише зусиллями своїх творців, але держава збільшує фінансування кінопроектів

Вівторок, 10 травня 2011, 12:24
Утретє в історії найпрестижнішого Каннського кінофестивалю до основного конкурсу включили український фільм. Йдеться про короткометражну стрічку «Крос» молодого режисера Марини Вроди. Цьогорічний фестиваль у Каннах триватиме з 11 по 22 травня. Як впливає участь українських митців у таких форумах на розвиток кіно в Україні?
Українське кіно потрапило на фестиваль у Каннах лише зусиллями своїх творців, але держава збільшує фінансування кінопроектів

Український режисер Ігор Стрембіцький здобув перемогу в Каннах шість років тому із документальною короткометражкою «Подорожні». А вдруге представляв Україну на найпрестижнішому кінофестивалі Сергій Лозниця зі стрічкою «Щастя моє». Це було торік, і це був перший випадок, коли Україну презентувала на кінофорумі повнометражна художня картина. Щоправда, «Золоту пальмову гілку» Лозниці здобути не вдалося.

 На нинішньому Каннському фестивалі на участь в основному конкурсі короткометражних картин претендували понад півтори тисячі робіт із різних держав світу. До вирішального відбору включили дев’ять фільмів, і серед них – українську стрічку «Крос». Режисер – Марина Врода.

Про фільм від режисера

 В ексклюзивному коментарі "Радіо Свобода" режисер Марина Врода розповіла, що короткометражний фільм «Крос» – це спогади автора про заняття з фізкультури. Хоча картина не зводиться до простої пробіжки. Це своєрідний натяк на Україну – куди вона біжить і для чого?

«Це – сучасний фільм. Діти біжать крос. Я так само його бігала в школі, потім в інституті, а зараз я розповідаю, як ми його бігли і як всі ще бігтимуть. Така якась поетична штука. Її важко перекладати. Тобто є якісь внутрішні рухи, є зовнішні. І цей стик мені дуже подобався. Було дуже цікаво, коли ти можеш, використовуючи конкретні образи, створювати абстрактний», – говорить Марина Врода.

Зрештою – фільм краще бачити, ніж розповідати про нього. Навіть режисерові. Поки що подивитися «Крос» вдасться членам журі Канського фестивалю. А потім – і глядачам в Україні.

Ця робота – спільний проект України та Франції. Зйомки проходили у вересні минулого року, протривавши менш як тиждень. Зайняті лише непрофесійні актори, і це малобюджетне кіно – воно обійшлося у 3,5 тисячі євро. Як зазначила сама режисер, половину суми вона надала з власної кишені.

«На короткий метр грошей багато не потрібно, я так думаю, якщо ти не знімаєш пародію на блокбастер, «Аватар» або «Зоряні війни». Тобто в моїй конкретній ситуації було дуже важливим, що команда зібралася і це зробила. З фінансуванням було все дуже просто. Ми склалися по кілька тисяч. Це було не більше за 3,5 тисяч євро на весь фільм», – сказала Марина Врода.

«Сподіваємося, що це початок якогось підняття українського кіно»

Марина Врода була режисером масовки у Сергія Лозниці, коли він знімав той самий фільм «Щастя моє», який потрапив до основного конкурсу минулорічного фестивалю у Каннах.

Марині Вроді – 29 років, вона народилася в Києві. Чотири роки тому закінчила Національний університет імені Карпенка-Карого, факультет кінематографії, спеціалізація «Режисура художнього фільму». Її дипломна робота – короткометражка «Клятва», показана на кінофестивалі «Молодість».

Художній керівник кінофестивалю «Молодість», голова Української кінофундації Андрій Халпахчі зазначає: те, що другий рік поспіль український фільм (хоч і короткометражка) потрапляє до основної конкурсної програми найпрестижнішого кінофестивалю, не є випадковістю.

«Хочеться вірити, що це вже тенденція. Бо все ж таки український фільм був у конкурсі й Берлінського фестивалю, другого за престижністю. Крім того, є такий фестиваль короткометражного кіно в місті Падуя в Італії, дивилися короткометражне українське кіно в Берліні – сьогодні повідомили, що чотири українські фільми прийняті до конкурсу. Менший фестиваль, але теж приємність все ж таки. Тобто сподіваємося, що це все ж таки початок якогось підняття українського кіно», – зауважив Андрій Хаплахчі.

Державна підтримка національного кіно

Із держбюджету на фільм Марини Вроди не пішло жодної копійки. А щодо коштів на весь український кінематограф, цього року держава виділить рекордні 111 мільйонів гривень на його розвиток. Про це повідомила голова Державного агентства з питань кінематографії Катерина Копилова. Торік українське кіно отримало лише 24 мільйони гривень. Раніше Катерина Копилова запевняла, що держава всерйоз взялася за підтримку національного кіно.

«Ми почали з того, що надали ряд преференцій згідно з Законом України «Про кінематограф». Внесли їх в Податковий кодекс. По-друге, впроваджується вмотивоване державне фінансування такого рівня, щоб можна було зробити перші потужні кроки. Кошти підуть на виробництво фільмів і на державну підтримку виробництва фільмів», – поінформувала Катерина Копилова.

Кінокритик Алік Шпилюк відзначає, що ці 111 мільйонів гривень виділили не на кіностудії, а під конкретні кінопроекти. Головне, щоб відбір проектів, які заслуговують фінансової підтримки, був об’єктивним і підтримували талановитих митців, каже він.

«Якщо з’являться конкретні кінопроекти – чи робляться вони на державних студіях, чи на приватних студіях, чи приватними продюсерами – якщо це цікавий художній проект, – то я сподіваюся, що експертна комісія, яка працює при Державній агенції з питань кінематографу, вибере ці проекти, і саме вони зможуть отримати державну підтримку. Я думаю, що митці мають бути більш активними. Вони мають генерувати якісь нові ідеї», – говорить Алік Шпилюк.

Участь у Каннах – заслуга режисера

Зі свого боку, мистецький оглядач тижневика «Дзеркало тижня» Олег Вергеліс закликає не переоцінювати той факт, що другий рік поспіль до основного конкурсу найпрестижнішого кінофестивалю потрапив український фільм. І немає потреби гнатися за тим, щоб щороку Україна була представлена в Каннах, Берліні, Венеції тощо. Це, зрештою, і неможливо. А нинішня участь українського режисера в основному конкурсі в Каннах – факт важливий, але це заслуга самого режисера Марини Вроди, відзначення її таланту.

«Режисер товаришувала з продюсером, тому що вона працювала у французькому культурному центрі. Це, скоріше, випадок. Це, скоріше, не правило, а якийсь рух проти правил. І я вважаю, можете мене критикувати, що у мистецтві дуже часто все виникає поза правилами, поза якимись змодельованими ситуаціями. Модель, схема в кіно – це для метрів Голівуду, це зрозуміло. А коли навіть такий відомий режисер, як Михалков, все прораховує і має гроші, але «плескається в калюжу» зі своїм останнім блокбастером – теж не вгадаєш», – наголосив Олег Вергеліс.

 Чи відзначать український фільм «Золотою пальмовою гілкою» на цьогорічному Каннському кінофестивалі, стане відомо 22 травня. Цього дня голова журі короткометражних фільмів Мішель Ґондрі назве переможця під час церемонії закриття кінофоруму.

comments powered by HyperComments