Не грішити закликали наші пращури, тим самим здійснюючи профілактичні заходи

Загальновідомий звичай накривати посуд з їжею і відро з водою, щоб туди не потрапив чорт– щоб нічого не впало та щоб мухи не сідали; не можна їсти кільком однією ложкою, щоб не посваритися– не передати, наприклад, захворювання герпесу іншому, мити посуд після заходу сонця– погано вимиється, бо не видно.

Небезпідставні і такі повір'я, як заборона втиратися братам чи друзям одним рушником, бо неодмінно посваряться. Щоб не зустріти відьми, не рекомендувалося, не вмившись, виходити з хати.

Не дозволялося кидати крізь вікно кістки, щоб вовки не поїли худобу. Вагітній жінці не радили виливати перед порогом помиї, бо дитина народиться недужою.

Подібні звичаї слід розглядати як певні санітарно-профілактичні норми, раціональні у своїй основі.Адже всім відомо, що проста заборона «Не можна», стримує менше, ніж обґрунтований гріх, тому, що тільки не вигадували наші пращури, аби лише вберегти нас від хвороб. І що цікаво, ці приказки діють і понині, до них прислухаються, в них вірять.