На вулицях Івано-Франківська можна побачити не лише красиві будинки та пам’ятники, а й відчути себе справжнім українцем

Жанна Титаренко  |  Середа, 27 липня 2011, 08:06
Вулиця Степана Бандери, Лева Ребета (першого помічника Степана Бандери) і Євгена Коновальця (першого провідника ОУН) сходяться в одній точці – на великому красивому пам’ятнику Степану Бандері.
На вулицях Івано-Франківська можна побачити не лише красиві будинки та пам’ятники, а й відчути себе справжнім українцем

 

Під таким пам’ятником, який щодня бачать тисячі водіїв і людей того роздоріжжя, яким курсує маса автобусів та іншого транспорту, розміщений Центр Патріотичного виховання учнівської молоді імені Степана Бандери.

У цьому приміщенні проходять різного роду дискусії, круглі столи, зустрічі з письменниками та громадськими діячами. Також в цих стінах розміщена бібліотека і музей.

Дійшовши до центра міста, Ви побачите величезний пам’ятник Івану Франкові.

Ця історична постать зображена не в образі революціонера, а філософа, письменника. Але, водночас, пам’ятник виглядає достатньо патріотично, оскільки фігура Франка є частиною величезного кам’яного тризубу.

Неподалік цього пам’ятника розташовані ряди білих хрестів. Тут поховані 152 стрільці УСС та УГА, які загинули в боях і померли від ран у Станіславському (колишня назва Івано-Франківська) шпиталі в період 1918-1919 років.

Поряд стоїть величезний хрест, який увічнює пам'ять про закатованих в часи сталінських репресій. На постаменті викарбувано такий напис: «Схилімо голови в скорботі й помолимося за наших братів і сестер – невинних жертв комуністичних репресій 1939 – 1941 років.

У вітряну погоду над цими хрестами бринять металеві струни великого і красивого пам’ятника відомому композитору Денису Січинському.

Варто також побувати і на площі Андрея Шептицького.

Біля неї розташований Український Греко-Католицький Катедральний Собор Святого Воскресіння, в якому співає професійний Архієрейський хор «Кредо». Щоранку в цій церкві молиться більше сотні вірян.

Поряд розташована висока міська ратуша, будинок міської ради, старовинний палац із залишками мурів і ще багато-багато пам’ятників.

Особливо вражає те, що в Івано-Франківську неможливо побачити совєтських назв вулиць, тим паче пам’ятників Лєніну чи Постишеву. Все це було перейменовано, а пам’ятники знесено, ще з початком здобуття незалежності України. То коли ж, нарешті, Харків, Дніпропетровськ та інші міста східних і південних теренів України матимуть, власне, українське обличчя?

comments powered by HyperComments