У «ЄрміловЦентрі» можна подивитись «Буріме»
«Спільнота художників, відомих харківським картинколюбам кінця XX-го початку XXI cт. під дещо претензійною і безглуздою назвою на французький кшталт «Буриме» / щось із парижсько-салонного життя XVIII століття змішане з провінційно-слобожанськими рефлексіями наших буремних днів / вперше заявила про себе виставковою експозицією в Будинку художника понад двадцять п’ять років тому. Об’єднавчими чинниками були регулярні виїзди на пленер, подорожування, спільні художні уподобання і орієнтації, взаємна приязнь та товаришування», — пишуть мистецтвознавці ЦСМ «ЄрміловЦентр».
За їх даними, нині «Буриме» — формація незалежних митців, що «культивують художньо-артистичне буття у вимірах незаангажованості статутними приписами і маніфестами і сповідують моцартівську парадигму творчого розгортання Libertas poetika /вільної поетики/».
Останніми роками група здійснює два ключові проекти: «Блаженні ті очі, що бачать» (заґрунтований на теургічних основах естетично-паломницького візіонерства) та «Цивілізація любові». Останній і представлять на виставці у ЦСМ.
«Проект розгорнутий у парадигмах «збирання розпорошених світів», укладання окремішніх фрагментів дискретної культури у цілісні ряди-розгортання, у плинні містерійні, міфопоетичні узагали. Жанрового визначення чи стильоозначальної дефініції для подібних піктурових «композитів» у художників немає. Йдеться лише про узагальнену тенденцію характерну для монументальних виявів світового малювання, житійний фресковий комплекс, створений Джотто у соборі св. Франциска в Ассізі чи фресковий живопис Діонісія у Ферапонтовому монастирі», — повідомляють галеристи.
До творчого об’єднання «Буриме» входять Валентин Грицаненко, Олег Лазаренко, Олександр Лисенко й Олександр Шеховцов. Художники кола: М. Безнощенко-Лучковська; О. Бойчук; В. Голеніщев; О.Грунзовський; М. Зуєв; Г. Кавтарадзе; М. Попов; О. Різниченко; С. Уваров; О. Шило тощо.
Виставка «Цивілізація любові» відкриється сьогодні, 13 травня, о 17:00 за адресою: пл. Свободи, 4 (головний корпус ХНУ ім. В. Н. Каразіна, вхід з боку узвозу Пассіонарії).
