Літо. Старі та нові вірші Сергія Жадана

Весь захід носив доброчинний характер. Всі виручені кошти мають піти на оздоблення саду Літературного музею. «Ви бачите, тут є освітлення, є вулична бібліотека, яка розвивається, – розповів Сергій Жадан, – і, власне, ми хочемо і надалі щось робити для Літмузею, ми хочемо щось надалі робити для цього простору, для цього саду, для цього приміщення. На моє глибоке переконання, Літературний музей – це окраса для нашого міста. І взагалі, це колиска для дуже багатьох хороших речей».

Вдале оздоблення саду Літмузею стало тепер куди більш необхідним, ніж зазвичай. Адже влітку тут проходить чимало культурних та освітніх заходів. «Ми хочемо покращити перебування наших відвідувачів в садку, – зазначила Марина Куценко, молодша співробітниця освітнього відділу Літмузею, – перше, що ми хочемо – провести освітлення. Щоб можна було і ввечері проводити різноманітні вуличні акції та концерти».

З імпровізованої сцени Сергій Жадан зачитав власні вірші. Відвідувачі мали змогу послухати як старі, такі й нові твори. Охочих тоді зібралося чимало.

«Він наш найцінніший «експонат», – розповіла Тетяна Трофименко, літературний критик, – з тих часів, коли молодий Жадан поступив філфак Харківського педагогічного університету, він уперше потрапив до нашого Літмузею. Відтоді він завжди залишається нашим другом, нашим партнером, людиною, на яку завжди можна розраховувати. Він завжди приходить на виступи, завжди підтримує всі наші ініціативи, сам є ініціатором багатьох заходів. Тому мені задається, якщо Жадан є обличчям харківської літератури, то так само він асоціюється з Літературним музеєм».