Мистецтво

23:42
Ведучим фільму є відомий режисер і актор Богдан Ступка. У закадровому тексті він розповідає про життєвий шлях Тараса Шевченка та про історичні події, які відбувались на той час в Україні і світі.
15:30
Лариса Альперович створила авторську методику викладання гри на піаніно. Вона значно відрізняється від традиційних і має багато позитивних відгуків. Музичні школи Харкова отримають посібники безкоштовно.
21:26
Хочу щоб Ви перечитали і порадила іншим патріотам книжку Семена Ордівського "Чорна ігуменя" наведу фрагмент із цієї книжки, бо це я носив в душі все життя, як класичний приклад української ментальності в її найгірших проявах...
09:04
Аби зменшити матеріальні затрати, прихильники періодики організували програму взаємообміну. Купивши один журнал і прочитавши, його приносять до спільного фонду і отримують право читати те, що принесли інші.
14:29
Сьогодні, у приміщенні Харківської філармонії о 18.30 відбудеться концерт відомого соліста і скрипача Валерія Соколова. Люди почують твори Чайковського, а зокрема, симфонію «Зимові грози», яку нещодавно включили до програми концерту, сподіваючись на те, що після її виконання зима стане м’якшою.
13:45
І щоб там не було, ми повинні не забувати про цей день і відзначати його.
12:55
18 лютого прекрасний харківський бард, душевний співак, дуже добра і розумна людина Микола Воловик давав свій ювілейний концерт, на якому йому допомогали друзі та однодумці. Власне, п'ятидесятирічний ювілей співак мав рік тому, але він так хотів порадувати нас найвищим рівнем орґанізації концерту, що відклав його на цілий рік для ретельної підготовки.
14:54
18 лютого у приміщенні Спілки письменників відбулася зустріч із видатною людиною – Степаном Сапеляком. Зустріч допомогла орґанізувати молодіжна громадська організація Фундація реґіональних ініціатив. Великий харківський патріот, мислитель та літератор повідав молоді свої знання та думки із дуже важливих для українців питань
00:47
Кожної весни побіля нашої хати шумить потічок. І завше, коли згадується мені рідна хата, згадується оцей потічок. Біжить, піниться, каламутна вода до темного яру. А далі, як говорить тато, все лісом, лісом, аж до самого Ромна. Кликав мене тихий Ромен на свої береги і зараз кличе, і нема для мене річки красивішої і святішої за оцю невеличку, замулену зараз, річечку. Тут пройшло моє дитинство, тут я пізнала світ і саме отут колись я була богинею… Не вірите? Звичайно важко повірити. Нехай не довго – один-однісінький день, але все таки я була богинею. І якщо Вам цікаво про це дізнатися, послухайте мою коротеньку оповідь.
00:42
Гостра коса стинала різнотрав’я на луках. Поволі згасав день і стомлений косар на хвилю спинивсь перепочити. І тут побачив її – ромашку. «Обмину, – вирішив косар, – така гарна».