Українські експерти знайшли багато способів боротьби з «тим, чого нема»

Так, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський вважає причиною того, що громадяни України звикли до корупції, відсутність будь-якої більш-менш відповідальної влади в країні, що підсилює в людях розчарування в тому, що справедливість може бути досягнута.

«Тому нічого дивовижного тут не немає. Для того, щоб змінити це положення, необхідні інституційні зміни, потрібна якась, можливо, ротація еліти. Це складні процеси, жодним рішенням, наприклад, про довічний вирок за хабар цього не досягти, це абсолютно несерйозно», – відзначив Михайло Погребинський.

Роздумуючи над тим, як подолати тотальну корупцію в країні, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Дмитро Видрін пропонує використовувати світовий досвід: «Наприклад, ті методи боротьби з корупцією, якими користуються американці, а саме «довгі» соціальні пакети, які анулюються для чиновника, якщо він помічений в корупції. Умовно кажучи, ти можеш за двадцять років напрацювати колосальний соціальний пакет, який забезпечить потім тебе і твоїх рідних, а за один хабар в сто доларів ти можеш втратити все, що було напрацьоване за двадцять років».

Д. Видрін вважає, що треба шукати інструменти боротьби з корупцією на всіх рівнях: «На рівні законодавчому – це закони, які можуть забезпечити зниження рівня корупції, на рівні культурологічному – це пошук того типу моральної культури, яка може відторгати корупцію, тому що корупція виникає тоді, коли ми пускаємо її в свій внутрішній культурологічний світ».

В той же час, О. Гарань, директор Школи політичної аналітики НАУКМА, відзначає позитивні приклади змін в країні, які помалу повинні подолати корупцію в різних сферах: «Є у нас приклади, де ситуація міняється на позитив, нехай і поволі. Це введення зовнішнього тестування для випускників шкіл і нова система прийому у вузи. Зрозуміло, що вона не відпрацьована, що є проблеми, – але в принципі ситуація міняється. Легше стало працювати підприємцям в системі спрощеного оподаткування, яка, фактично, встановлює податкові канікули. Легше стало у багатьох випадках контактувати з тими ж самими податковими інспекціями».

О. Гарань відзначив, що зміни на краще вже зараз відбуваються в країні, але поки не мають системного і глобального характеру; він вважає, що «змінити це можна тільки якщо буде не просто прийнята програма антикорупційних заходів, а то у нас весь час приймаються якісь програми, але потрібні і додаткові закони і їх виконання».

Коментуючи висновок соціологів про те, що найбільш корумпованими українці вважають суди і правоохоронні органи, Народний депутат від БЮТ Андрій Шкиль пояснив це тим, що саме з цими структурами громадяни стикаються більше всього.

Також А. Шкиль вважає, що корупція в «високих ешелонах влади» турбує громадян не так сильно, як корупція «знизу», коли громадяни вимушені віддавати як хабар кровно зароблені гроші.

«І тому, – вважає експерт – треба спочатку подолати корупцію знизу. Це можна зробити через збільшення зарплати, соціального захисту. Якщо ми її знизу подолаємо, ми отримаємо, умовно кажучи, благословення суспільства і в певній ситуації опиняться політичні сили – всі без виключення – і будуть вимушені подолати корупцію у вищих ешелонах влади. Вгорі ні зарплатою, ні соціальним захистом корупцію не подолати. Тут потрібно діяти за допомогою ухвалення законів. Це мій рецепт боротьби».

Нагадаємо, 22 квітня президент України Віктор Ющенко запропонував свій спосіб боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади.

Нагадаємо також, за повідомленням Мінюсту, в законодавстві України поняття «корупція» не визначено, оскільки є дуже широким і включає багато елементів.