Фактор Ярославського

Володимир Воля, незалежний експерт  |  Середа, 28 липня 2010, 10:56
Головних претендентів на посаду Харківського міського голови можна назвати й зараз. Однак, місцеві вибори 2010 року для Харкова можуть бути ознаменовані політичним сюрпризом.

Голова Харківської ОДА та лідер облорганізації ПР М.Добкін заявив, що пропонуватиме міській парторганізації висунути кандидатом на посаду мера Г.Кернеса, який тимчасово виконує зараз ці обов’язки. Сам Геннадій Адольфович виявляє неабияку адміністративну та інформаційну активність.

Лідер обласного БЮТ, облорганізації ВО „Батьківщина”, попередній голова Харківської ОДА А.Аваков заявив 29 червня, що також братиме участь у виборах мера Харкова. Його політична та інформаційна активність стосується головним чином проблем Харкова. Про підтримку кандидатури Арсена Борисовича в якості кандидата на посаду Харківського міського голови вже заявила облорганізація УНП.

Великою є ймовірність, що на крісло мера претендуватиме керівник обкому КПУ, народний депутат А.Александровська, участь якої у виборах харківського мера є вже традиційною. Інших лідерів місцевих комуністів, які б мали потенціал А.Александровської, просто немає.  

Керівник обкому СПУ В.Субботін заявив, що соціалісти не пропонуватимуть свого кандидата на посаду мера Харкова. Наміри обласних організацій „Фронту змін” та „Сильної України” - поки що не відомі. Можна прогнозувати, що вони або взагалі не висуватимуть власних кандидатів на посаду Харківського міського голови, або ж то буде символічна участь.

В останні тижні харківська політична та навколополітична спільнота обговорює можливість участі у виборах мера Олександра Ярославського (президент компанії DCH, президент ФК «Металіст», інвестор реконструкції стадіону «Металіст» та Харківського аеропорту).

У 2002 році Олександр Владленович став народним депутатом за результатами виборів по мажоритарному округу в Чернігівській області, але з 2005 року він принципово утримується від будь-якої політичної діяльності, зосередившись на підготовці до проведення фінальної частини Євро-2012 у Харкові. В цих питаннях він мав плідну й конструктивну співпрацю як з облдержадміністрацією, так і з міської владою, відносини між керівництвом яких були переважно конфліктними. І це один з „козирів” О.Ярославського. Крім того, очолювані ним бізнесові структури працюють ефективно в питаннях реконструкції стадіону „Металіст”, Харківського аеропорту, бази підготовки футболістів тощо. Серед приватних інвесторів їхній внесок в підготовку міста до Євро-2012 є найбільшим. А футбольна команда „Металіст” посідає гарну позицію в українському футболі.

Образ успішного менеджера, господарника (а не політика) може стати ще одним з „козирів” О.Ярославського під час виборів Харківського міського голови.  

А відмовитися від принципової аполітичності та взяти участь у виборах мера Харкова його може змусити дві речі. По-перше, захист вже зроблених інвестицій у підготовку до Євро-2012, в тому числі через гарантоване успішне завершення всього комплексу підготовчих робіт у Харкові. По-друге, необхідність гарантій щодо належного й вчасного отримання з державного та міського бюджету коштів, передбачених для проведення підготовчих робіт. А також потреба у гарантуванні компенсації міським бюджетом коштів, вкладених бізнесовими структурами О.Ярославського.  

Отже, в цьому і є зміст інтересу Олександра Владленовича в контексті місцевих виборів. При цьому, йому не потрібні конфлікти ані з місцевою владою, ані з керівниками центральної державної влади. І президент, і керівництво облдержадміністрації та міста зацікавлені в продовженні співробітництва з О.Ярославським, бо Євро-2012 наближається, а роботи ще дуже й дуже багато. Тому якщо О.Ярославський заявить таки про свою участь у виборах Харківського міського голови, то це буде вже наслідком домовленостей на рівні уряду та Адміністрації Президента. Це означатиме, що державне керівництво пішло назустріч йому та надало гарантії, які тому потрібні. І лише у такому випадку О.Яросавський, ставши мером, отримає лояльну до себе більшість у міській раді.  

Поки що сам О.Ярославський жодним чином не прокоментував розмови про його можливу участь у місцевих виборах. Натомість з’явилися дані соціологічного опитування, які презентують його в якості потенційного кандидата в мери. І це теж свідчить про певні речі.  

Сказати, що фактор Ярославського змінить розклад місцевих політичних сил напередодні виборів, - це не сказати взагалі нічого. Такий варіант розвитку подій означає відсутність критики як з боку ПР, так і з боку БЮТ та А.Авакова чи ще когось. Для А.Авакова позитивним в тому є, що Г.Кернес буде усунений від участі у виборах мера. Але й в цьому одночасно є мінус. Для ПР позитивним в цьому варіанті буде зменшення ваги й впливу А.Авакова в регіональній політиці.

Однозначно, що Г.Кернес у такому випадку не буде мером, однак у нього є шанси зберегти за собою посаду секретаря міськради, а у ПР – шанс зберегти свій впевнений вплив у міськраді. ВО „Батьківщина” отримає невелику фракцію, але втрачає частину можливостей для критики міської влади. І їй доведеться співпрацювати з мером - господарником і людиною, популярною у харківських шанувальників футболу. В цьому контексті, негативу для БЮТ та А.Авакова більше, аніж для ПР та Г.Кернеса.  

О.Ярославський може висунутися як від ПР, так і від „Сильної України” („партія нових лідерів та реформаторів”). Другий варіант виглядає більш логічним.

Однак, дія фактору Ярославського не завершується 31 жовтня. Його перемога на виборах Харківського міського голови може підштовхнути до суттєвих якісних змін в політичній конфігурації як Харкова так і області загалом, значно вплинувши на політичну долю лідерів теперішніх провідних сил регіону.  

comments powered by HyperComments