Харків'яни вшанували світлу пам'ять Сергія Черняєва

Сергій Черняєв був прекрасним поетом і добре володів ораторським мистецтвом. Багато вивчав східну філософію, античні міфи Давньої Греції та Риму. У своїх віршах робив уповільнений перехід від зовнішніх образів до філософського буття людства і виходив далеко за межі особистості, розглядаючи всі явища історично-соціальними.

У віршах про кохання і пейзажній ліриці образи Сергія Черняєва є традиційно романтичними. Серед них легко розпізнати вітер, сонце, море, але в кожному вірші, вітер постає якимось іншим, не таким як до цього, море – свіжим, лагідним або бурхливим по своїй природі.

Сергій Черняєв повністю відмовився від розділових знаків. У нього це викликано не модою, а двоякістю змісту. Кожен читач, має право прочитати це по своєму, і зміст залишається загадкою у якісь невеликій своїй частині. Перечитуючи поезію, можна віднайти щось нове. А Сергій Черняєв побудував свою поезію так, що прочитавши вірш необхідно повернутися до заголовку, бо в ньому, як правило, є доповнення до змісту, або якийсь сатиричний образ.

Сергій Черняєв дуже любив музику, тому на вечорі був виконаний полонез Огінського і “Райський сад”. Друзі поета всім охочим дарували книжку “Зелене сонце”. Але ніхто не наважився розповісти, про його трагічну загибель. Один із його друзів сказав, що його було вбито, але ким і за що, про це говорити відмовився.  

Під час вечора  поезії, промовці зазначали, що творчість Сергія Черняєва контролювалася у свій час органами КГБ, а потім СБУ за їх філософський зміст та особливе бачення східних культур, а, зокрема, Буддизму. На запитання : "Чи було вбивство пов'язане з творчістю поета?" відповідь не була дана чітко.

Зараз триває пошук спонсорів на видавництво збірки поезії письменника, яку він написав ще за життя, але не встиг віднести до редакції і друкарні. Більша частина творів Сергія Черняєва ще не вийшли друком великих чи малих титражів, але деякі з них уже внесені в антологію Слобожанщини.