Харківські експерти дали оцінку держаного бюджету на 2010 рік, що був затверджений Верховною Радою 27 квітня
Коментуючи розмір бюджетного дефіциту доктор економічних наук Володимир Соболєв зазначив, що для того, щоб програма соціальних виплат працювала, необхідно значно збільшити податкове навантаження на підприємства малого та середнього бізнесу, що призведе до їх банкрутства і тінізації. За його словами, підприємці в наприкінці звітного періоду мають великі труднощі зі здачею податкових декларацій, оскільки з них часто вимагають якихось додаткових податкових виплат. Крім того, було зазначено, що податківці мають занадто великі повноваження, оскільки, просто на свій розсуд, вони можуть не приймати звіти від підприємців, якщо суми виплат здаються їм замалими.
Ведучий круглого столу Віктор Козоріз надав можливість розповісти про те, чим цей бюджет може бути корисним для України доктору технічних наук Сергію Мацедонському.
У своєму виступі Сергій Мацедонський заявив, що бюджет 2010 року в цілому майже нічим не відрізняється від попередніх, але, на його, думку він дещо кращий, оскільки, повністю звільняються від податків деякі галузі економіки. Таким чином вугільна і металургійна галузі матимуть можливість вийти з кризи, а також на допомогу цьому сектору буде поставлятися дешевий російський газ.
Харківський політолог Валерій Дудко назвав джерела бюджету віртуальними, оскільки соціальні виплати будуть лише за тих умов, якщо з підприємців буде стягнуто податків на 24 мільярди гривень більше, ніж минулого року. Але величезний податковий тиск не дасть бажаних результатів, оскільки підприємства малого та середнього бізнесу збанкрутують або перейдуть в тінь. Звісно, що матимуть прибуток лише ті, кого чинна в Україні влада буде захищати, але в той же час, такі підприємства звільняються від податків і сплачувати вони нічого не будуть.
Політолог Юлія Біденко зазначила, що бюджет варто було б обговорювати та аналізувати до його прийняття, а не після. За її словами, в бюджеті мало врахована інфляція, яка й буде спричинюватися неправильною соціальною політикою. Крім того, будуть значно збільшені витрати на фінансування медичного, курортного та іншого обслуговування президента України, Кабінету Міністрів, секретаріату тощо.
В ході активного колективного обговорення було сказано, що 90% бюджету планують витрачати на соціальні видатки. Але в той же час, коли навіть ці виплати будуть здійснені в повному обсязі, тобто на кінець грудня 2010 року, прожитковий мінімум дітей до 14 років становитиме 799 грн., дітей до 18 років – 970, а для дорослого населення – 922грн., і буде здійснена запланована урядом 13% інфляція, то жити краще за таких умов ніхто не буде.
Валерій Дудко, коментуючи державний бюджет зазначив, що підвищуватимуть лише мінімальні пенсії, а для більшості така доплата буде проводитися в розмірі 4 грн. на місяць, а тому про це говорити взагалі не варто. Крім того, з цих же отриманих 900грн. пенсії, пенсіонери будуть продовжувати сплачувати понад 500 грн. за комунальні послуги. Звісно, що за таких умов, покращення життя вже сьогодні не буде здійснено.
Сергій Мацедонський звернув увагу на те, що будівництво в Україні майже зупинилося і автомобілебудування також. Крім того, інвестиції в економіку України зменшилися в 2 рази. Продовжуючи коментувати бюджет, Сергій Мацедонський наголосив на тому, що в Україні навіть структури нема ніякої, щоб займатися стратегією економічного розвитку і бюджетною аналітикою.
Звісно, що в Україні є велика кількість економістів, які могли б створити гарну економічну модель розвитку країни, але жодна з них не буде працювати правильно, доки влада буде займатися розкраданням державного майна і коштів. Саме тому, українські економісти не зможуть чимось допомогти державі, але зовсім не тому, що вони мають низьку кваліфікацію чи платню, а тому, що найкраща економічна модель в умовах корупції працювати не буде.
На запитання: “Де б економіка України могла дати реальний прорив?” Сергій Мацедонський відповів, що такими галузями є будівництво і сільське господарство. Він також наголосив на тому, що поголів’я великої рогатої худоби значно зменшилося за останні роки, але в той же час, різкого підйому цін на молочну продукцію здійснено не було. Тобто галузь тваринництва впевнено прямує до нульових прибутків.
Юлія Біденко заявила, що корупція значно уповільнює розвиток будівництва, оскільки, в ціну, наприклад житлових квартир, із самого початку закладають близько 25% на оплату всіляких хабарів, дозволів, тощо. Іншим вагомим чинником дорожнечі житла є кредити, які беруться під великі відсотки. Тобто купуючи житло, людина повинна сплатити чималу суму грошей для збільшення статків чиновницького апарату і підвищення прибутковості банківських структур, але ці кошти ніяк не можуть потрапити, саме в розвиток галузі будівництва.
Також в обговоренні було зазначено, що Азаров будучи Прем’єр Міністром України сам похвалив свій бюджет. Звісно, що це авантюра, оскільки бюджет повинні оцінювати економісти і експерти, а не ті, хто його ухвалювали.
Крім того, вже стало відомим те, що буде значно підвищено акцизний збір на тютюнові вироби та спиртні напої, а податок за кожного найнятого на роботу працівника становитиме 102% від його офіційної платні. Тобто офіційно влаштуватися на роботу буде ще складніше. За економічними підрахунками, кожен працівник, як мінімум, повинен утримувати одного пенсіонера і одного неповнолітнього.
Юлія Біденко звернула увагу на те, що багато підприємств мають зареєстровані офіси в Києві і податки сплачують теж там, коли їх реальні торгові чи виробничі підприємства знаходяться в інших містах. В зв’язку з цим, надходження до Київського бюджету є більшими ніж, наприклад в Харкові, але столиця не повинна зловживати таким становищем і правильно перерозподіляти кошти на всі терени України.
Підійшовши до питання місцевого Харківського бюджету, було зазначено, що коштів на будівництво метро виділено лише на третину від реальних потреб. Сергій Мацедонський прогнозує, що можуть прибутково запрацювати підприємства авіагалузі і ХТЗ, решта підприємств не буде фінансуватися через нестачу державних коштів.
Обговорення бюджету закінчив Валерій Дудко, зазначивши, що всі пільгові виплати повинні переходити на рівень адресних і в такий спосіб буде зменшене зловживання соціальними гарантіями.
На запитання кореспондента “Справжньої варти” про те, яких розмірів сягне грошова емісія, тобто скільки планує Національний Банк України друкувати грошей для запланованих бюджетом соціальних виплат, і які наслідки від цього матиме економіка України, відповів доктор економічних наук Володимир Соболєв. За його словами, пряма грошова емісія для соціальних чи інших виплат законодавством України не дозволяється.
Для того, щоб Національний Банк надрукував гроші (емісією їх ще не називають), уряд звертається з конкретним планом розвитку певної галузі економіки чи підприємства і зобов’язується повернути гроші, до того ж з відсотками, а також сплатити в повному обсязі всі податки, що передбачені законодавством України. Якщо така схема дає результат і гроші в бюджет повертаються, то це не є емісією.
В іншому ж випадку, коли гроші витрачаються не за цільовим призначенням, просто розкрадаються чи з інших причин уряд не може повернути ту суму, яку зобов’язувався на початку домовленостей, - такі надруковані паперові гроші називатимуться емісією і НБУ не має права розглядати наступну пропозицію друкувати гроші, доки не будуть повернені ті, що були надруковані і позичені попередньо.
На жаль, у нашій державі, перевірки КРУ показали, що 70% державних коштів минулого року використовувались не за цільовим призначенням. Тобто такі цифри засвідчують те, що велика частина грошових емісій просто розкрадалася. Звісно, що паперові гроші, не підкріплені ніяким товаром чи наданими послугами приводять до швидких некерованих інфляційних процесів, від яких страждає все населення, а особливо ті, що намагаються заощаджувати свої прибутки у національній українській валюті.
На запитання: “Скільки часу зможе витримати державний бюджет за умов проведення постійних грошових емісій? ” Володимир Соболєв відповів більш оптимістично. На його думку, частина економіки України перейде в тінь, страшної економічної катастрофи не трапиться, люди якось, хоч і бідно, але житимуть. Але жодних перспектив для майбутнього така модель не дає, тому економічний розвиток України за таких умов неможливий.
