Жінки Майдану: «Ми не для того там стояли, щоб нас свої ж почали якось дискримінувати»
Четвер, 22 травня 2014, 11:11
21 травня в приміщенні Харківського університету відбулася прес-конференція за участі представниць Жіночої сотні Майдану. Марія Берлінська та Ніна Потарська поділилися власним досвідом та обговорили гендерний аспект української революції.
Жінки Майдану: «Ми не для того там стояли, щоб нас свої ж почали якось дискримінувати»
Активістки розповіли, що в часи перемир’я, коли вже закінчувалися бойові дії, на територію Майдану їх просто переставали пускати. Мотивували своє рішення тим, що вони жінки. Проте коли протистояння набувало активної фази, про подібну «турботу» вже ніхто не згадував. Тоді вже всі були рівними і ніхто нікого не виганяв.
 
«Це повторювалося дуже часто, – розповіла Марія Берлінська, – меседжі про те, що жінки, ви допомагаєте нам робити революцію, а не робите її. Ми пропускаємо за барикади людей, жінок не пропускаємо. Жінки, поприбирайте за революціонерами. Які ви молодці, що допомагаєте нам це робити. Ви такі лагідні та ніжні. Зробіть так, щоб нам було приємно. Я переконана, що ми не для того там стояли, щоб нас свої ж почали якось дискримінувати і вказувати, куди нам переміщатись, а куди – ні». 
 
А коли починалися сутички, з барикад вже нікого не виганяли. За словами активісток, всім тоді уже було байдуже, чоловік перед ним чи жінка. Головне – жива ця людина, чи ні. «Ми це робимо спільно, робимо на рівних. Жінки не допомагають робити революцію, вони їх так само роблять. Жінки не обслуговуючий персонал. Вони так само йдуть в небезпечні точки, так само витягують поранених, так само ходять під кулями, так само ризикують, так само витрачають свій час та здоров’я. Абсолютно на рівних». 
 
Ситуація змінилася після того, як активістки оголосили про створення Жіночої сотні. «Після того, коли ми заявили, що ми жіноча сотня, ми змогли себе легітимізувати на Майдані – розповіла Ніна Потарська, – вони уявляли, що за нами якась сила є. У час перемир’я до нас наскільки була прикута увага преси, що якби хтось щось сказав або зробив – такий би ґвалт був. Ніхто просто не хотів зв’язуватися. І ми вже ходили, говорили і писали що хотіли. І критикували все що відбувалось там не дуже демократичного і не дуже пов’язаного з правами людини, толерантністю та європейськими цінностями. Те, що ми критикували до того і нас просто виштовхували з Майдану». 
 
Прес-конференція не обійшлась без неприємних моментів. На захід завітали представниці Антимайдану, які до того брали участь в зборах біля пам’ятника Леніну. Досить адекватні запитання згодом перейшли до голосних звинувачень, істеричного цитування віршів та вже звичних криків про фашистів. Ситуацію, тим не менш, вдалося втихомирити. Наприкінці конференції активістки закликали громадськість міста до миру до адекватного діалогу протилежними сторонами. Вони наголосили, що смерті з будь-якого боку бажані хіба що для окремих можновладців. 
 
comments powered by HyperComments