В галереї «Мистецтво Слобожанщини» відбувся показ фільмів про українських художників
Субота, 16 серпня 2014, 21:00
15 серпня в харківській галереї «Мистецтво Слобожанщини» відбувся показ документальних фільмів про двох видатних українських художників – Катерину Білокур та Михайла Бойчука.
В галереї «Мистецтво Слобожанщини» відбувся показ фільмів про українських художників

«Це фільми про двох художників, які зробили великий вклад в побудову української ідентичності, – розповіла Аліна Шелковіна, організаторка екскурсій, – їх творчість стала всесвітньо відомою. Ці фільми присвячені основним моментам їх біографії і тому, як їх творчість вплинула на формування українського мистецтва».

Перший фільм розповів про долю Михайла Бойчука, одного зі засновників українського монументального мистецтва. Свого часу він отримав найкращу художні освіту у Відні та Кракові. Побував в Парижі, де познайомився з такими всесвітньо відомими художниками, як Пабло Пікассо та Дієго Рівера. Він об’єднав навколо себе художників-однодумців, заснувавши тим самим відому школу «бойчуківців». В 1937 році, в самий розгул сталінських репресій, життя художника трагічно обірвалося. Він, як і його учні, були розстріляні НКВД, його ім’я було надовго забуте, а картини – знищені.

Інший фільм під назвою «Гра долі. Життя в обіймах квітів» був присвячений Катерині Білокур. Роботи української художниці, майстрині «наївного мистецтва», свого часу зачарували самого Пабло Пікассо. Проте її шлях до образотворчого мистецтва був непростим: в селі початку ХХ століття потяг жінки до мистецтва вважався дивацтвом, яке викликало в оточуючих не тільки нерозуміння, а й відвертий осуд. Її роботи мали шалений успіх за кордоном, проте радянська влада про це їй так і не повідомила. Художниця все своє життя прожила в селі та померла у важкій скруті.

«Якщо говорити про фільм, присвячений Катерині Білокур, то тут основний акцент робиться на місці жінки в образотворчому мистецтві початку ХХ століття, – розповіла Аліна Шелковіна, – тут піднімається важке гендерне питання про те, як сільській жінці було займатися творчістю. Все її життя було боротьбою можливість писати свої картини і самореалізовуватися незважаючи на те, що суспільство, що її  власна родина були категорично проти цього. 

comments powered by HyperComments