Ольга Прохорчук привезла до Харкова трохи сонця
«Вірші наступали з тилу
По три, по чотири в ряд,
Лиш потім було несила
Їх виманить із шухляд».
Ці рядки належать молодій поетці Ользі Прохорчук, перу якої належить збірка «Привези мені сонця». На щастя для читачів, авторці вдалось «виманити вірші з шухляд». До книжки, яка вийшла у видавництві «Discursus», увійшли твори, написані починаючи з 2004 року.
Ольга ділиться почуттями з приводу публікації: «Перша книжка – це, звісно, дуже хвилююче. Я поки що не маю дітей, але це, напевно, як перша дитина. Окрім того, надрукована збірка є свідченням того, що моя творчість цікава людям».
Письменник Сергій Пантюк пише у передмові: «У текстах цієї збірки багато доріг, змагань, безсонь, самоіронії і, звичайно, багато сонця, того, якого усім нам часом так не вистачає у безбарвні міжсезонні дні. Сонце для цих віршів дбайливо збиралося по різних містах, країнах і континентах. Воно довго настоювалося по блокнотах і комп’ютерних файлах, щоб зрештою опинитися під цією обкладинкою, яка, сподіваємося, покладе початок іще багатьом книгам, підписаним ім’ям Олі».
Збірка поділена на шість розділів. До розділу із дещо оманливою назвою «Романтика» потрапили іронічні, а часом, навіть саркастичні твори. Один із них називається «Присвята Джонні Деппу, який не мав щастя зі мною зустрітися, і тому закохався у Ванессу Параді». Саме з цього вірша авторка й розпочала зустріч у книгарні. А ось уривок з іншого – «Останні новини»:
«Дорогі глядачі! Усім доброго вечора.
В ефірі останні новини.
Почнемо з головного: наш світ приречено,
І ми незабаром загинем».
Попри такий трагічний початок, вірш усе-таки закінчується «хепі-ендом». Решту книжки складає інтимна лірика. Ольга говорить, що джерелом натхнення для неї є люди.
«Все матеріальне в житті минає, а люди і досвід залишаються з нами назавжди», - каже поетка.
І справді, у свої 25 років вона має чималий досвід. Перші дитячі вірші Ольга Прохорчук писала з 7 років, але свою творчу біографію відраховує від підліткового віку. Раніше публікувалася в літературному журналі «Дніпро» (2012, 2013), літературно-музичному альманасі «Нетішинських талантів дивоцвіт» (2007) та альманасі «Світло задзеркалля» (2008). Також є дипломантом Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії «УРБА-Перехрестя – 2013».
Окрім того, вона встигла повчитися у чотирьох університетах і побувати у 20 країнах. За словами Ольги, під час мандрів до Таїланду, Малайзії, Намібії «траплялося куштувати коників-стрибунців та шашлики із зебри». Вільно спілкується англійською та німецькою мовами, трошки знає французьку, іспанську польську, бавилася китайською. Як справжній філолог, поетеса вважає: «Коли ти говориш іншою мовою, ти стаєш трохи іншою людиною».
Зараз Ольга Прохорчук продовжує писати. Не виключає й того, що коли-небудь в окрему книжку складуться її прозові подорожні нариси та есеї.
