Проф. Ольга Бертелсен розповіла про маловідомих мешканців будиника «Слово»
Четвер, 14 травня 2015, 15:39
13 травня в ХНУ ім. В.Н. Каразіна пройшла відкрита лекція професорки Ольги Бертелсен під назвою «Розстріляне Відродження: будинок «Слово» у Харкові і невідомі долі його мешканців».
Проф. Ольга Бертелсен розповіла про маловідомих мешканців будиника «Слово»

Лекція була присвячена митцям, які стали жертвами сталінських репресій 30-тих років минулого століття. Передусім це стосувалося маловідомих діячів культури, чиї імена мало про що можуть розповісти широкому загалу. Лекторка зупинилася на особистості та життєвому шляху педагога та літератора Миколи Буковця, мешканця будинку «Слово». За її словами, про нього було дуже важко знайти інформацію, адже про Буковця мало хто писав. В ролі диспутанта виступив професор кафедри журналістики Ігор Михайлин. Модерував захід професор кафедри історії України Сергій Наумов.

«Мені задається, що саме такі розмови є в необхідними, – розповіла Ольга Бертелсен, – це не тільки розмови про наше сьогодення і майбутнє, але й про минуле України. Я вважаю, що знання нашої історії допоможе нам здолати філософію цвинтаря, безпорадності, дозволить нам консолідуватися морально та інтелектуально».

Сама професорка зростала в будинку «Слово». Про митців, які колись там мешкали, дізналася від батьків, за що вона їм дуже вдячна. Вона зазначила, що в совєтські часи було небезпечно говорити про діячів культури, які стали жертвами державної репресивної машини.

Микола Буковець свого часу був активним діячем Спілки селянських письменників. Його можна було вважати таким собі совєтським бюрократом. Він належав до номенклатури, хоча в партію так і не вступив. Його побратими не вважали Буковця талановитим літератором, а скоріш другорядним письменником. Але саме його творчість, за словами лекторки, дає побачити закономірності сталінської доби. Юрій Шевельов, видатний український філолог, припускав, що його статті про Літературну дискусію свого часу дуже обурили Сталіна.

Що стосується особистості Буковця, то йому були властиві конформістські риси. Він свого часу разом зі своїми товаришами написав лист-каяття. Писав він і проти Хвильового. За кілька місяців до показового процесу над СВУ він складає словник-календар діячів український діячів мистецтва. Ця робота відображає його як знавця української культури. Проте вона на даний момент вважається загубленою.

Сам Буковець був арештований як контрреволюціонер та агент іноземної розвідки. Що з ним сталося – невідомо. Він був заарештований останнім серед свої товаришів. Його справа зараз належить харківському СБУ. Це була, по своїй суті, конвеєрна справа, на яку не витрачали багато часу. Буковець зізнався у всьому, в чому його звинувачували. Також він здав чимало митців, які жили в будинку «Слово» та своїх товаришів-«слов’ян». Проте на даний момент є сумніви щодо правдивості того звернення. Наприклад, зізнання було написано російською мовою, а у відомих для нього прізвищах зроблені помилки. Буковець благав зберегти собі життя. Просив бути корисним для суспільства. Але пішов з життя наприкінці 30-х років.

Взагілі, долі мешканців будинку «Слова» в ті часи були трагічними. 59 людей з того будинку забрав сталінський терор. Хто був вбитий, як Григорій Косинка, хто ув’язнений, як Іван Багряний, хто наклав на себе руки, як Микола Хвильовий. До речі, будинок «Слово» до сих пір існує в Харкові. Його можна знайти за адресою: м. Харків, вул. Культури, 9.

comments powered by HyperComments