100 бронещитів для ЗУ передали волонтери Help Army разом з Харківським заводом засобів індивідуального захисту
Четвер, 28 травня 2015, 20:25
Понад сто бронещитів для зенітних установок ЗУ-23 виготовила та передала на фронт харківська волонтерська група Help Army протягом останнього року. Вартість одного бронекомплекта (два щити й кріплення) – 10 тис. грн. Майже всі щити – іменні: на них пишуть імена тих, хто пожертвував кошти на виготовлення (або їхніх близьких людей). Ювілейними стали щити з символічною назвою «100» і «Мама Іра».
100 бронещитів для ЗУ передали волонтери Help Army разом з Харківським заводом засобів індивідуального захисту

Ювілейну партію з восьми щитів передали харківським нацгвардійцям – зенітному підрозділу бригади оперативного призначення. Щити виготовляють на базі Харківського заводу індивідуального захисту.

Кілька днів тому на фронт поїхала ЗУшка ще з однією зворушливою назвою – «Ольга Іванівна»: «Добре, коли твоє життя в бою захищає Катюша, добре, коли Танєчка, та геть інша справа, коли твоє життя прикрите від ворожих куль Ольгою Сергіївною!», – жартує бізнес-аналітик Катерина Макаренко, співзасновник групи «Бронювання та модернізація військової техніки», в минулому теж член групи Help Army.

«Як щит називається, так ми потім і наші ЗУшки звемо, – зізнається Олексій Орлов, командир зенітного взводу зенітно-ракетної дивізії Нацгвардії. – От «Мама Іра» сьогодні приїхала, це ж когось із хлопців мама захищатиме».

Олексій Орлов також каже, що «сепаратисти дуже ЗУшки не люблять, особливо броньовані. Бачте, щит стоїть під наклоном, тобто кулі і дрібні осколки від нього відскакують».

В’ячеслав Цілуйко, один з ініціаторів створення підрозділу «Бронювання та модернізація військової техніки”»(в мирному житті – викладач політології), додає: «У ЗУ без броні навідник абсолютно відкритий, снайпер може зняти його ще до того, як він відкриє вогонь. А тут, відповідно, він прикритий і може вести вогонь в той час, коли вогонь ведуть по ньому. Що ж до самих ЗУ-23, то як засіб ППО ця гармата дещо застаріла, зате годиться для враження наземних цілей – завдяки високій скорострільності, осколковим та бронебійним снарядам. Ми передавали такі щити добровольчим батальйонам, прикордонникам, підрозділам тероборони і Нацгвардії, тобто тим, хто важкою артилерію забезпечується взагалі слабко, тож для них і ненайновіші ЗУшки – вкрай важлива підтримка. В багатьох боях наші бронещити випробовували і бійці нашої підшефної 92-ї бригади. Найкращий відгук – коли бійці лишаються живими».

«Хрестити» щити іменами для надійності придумав ще один із «хелпів», фрилансер Антон Нат. Спочатку броню називали іменами дівчат із Help Army, потім запропонували людям робити такі чудернацькі подарунки своїм близьким і називати вже на свій розсуд. Ще півтора роки тому  таке б видавалося дещо дивним, а сьогодні українці радо дарують одне одному на день народження, Валентинів день або 8-ме березня броню вагою в півтора центнери. Тож по всьому фронту роз’їжджають ЗУшки Укропинка і Дикобраз, Дон і Кальмака, Ярослав і Катєнька, Лисичка або Сцила й Харибда. Вартість одного щита – 10 тис. грн. Рік тому коштував 6-7 тис. – тепер метал подорожчав.

В’ячеслав і Антон згадують, як улітку 2014-го року поїхали на полігон відстрілювати пластини для бронежилетів від різних виробників. Поки чекали на СГД (снайперську ґвинтівку Драгунова) для тесту, комбриг запропонував подивитися зблизька на навчання на ЗУ-23.

«Уже наступного дня ми з інженером Харківського заводу засобів індивідуального захисту були на полігоні, озброєні… розрізаною на листки коробкою від холодильника. З них ми зібрали найзручнішу геометрію щита і на місці вирізали картонний шаблон. Далі інженери розробили проект. Перша партія йшла важко, давалася взнаки відсутність такого досвіду. В якості апофеозу один зі щитів розігнувся і заклинив пічку для термообробки. Що називається — народжували в муках. З другою партією вже пішло веселіше».

Максим Плехов, директор Харківського заводу засобів індивідуального захисту, каже, що «зараз термін виготовлення однієї партії щитів (20-30 штук) – близько 2-х місяців, залежить він не лише від наших потужностей, а й від швидкості роботи гартівників металлу».

28-го травня, коли Help Army передавала нову партію бронещитів, той же підрозділ Нацгвардійців отримав і ще один подарунок: дружній «хелпам» благодійний фонд «Мир і порядок» передав бійцям форму «Пластун. Хижак», розроблену київською фірмою COMBAT-СпН.

Підрозділ Help Army «Бронювання та модернізація техніки», окрім бронещитів, виготовляє станки для ПКТ і ПКБ (танковий і бронетранспортерний кулемети Калашникова), ѓратчаті екрани на танки, глушителі та вогнегасники для стрілецької зброї. Пробну партію вогнегасників вже відтестували в бойових умовах бійці «Азову», ДУК ПС і «Миротворця», відгуки якнайкращі.

Довідка. Для чого потрібні щити на ЗУ:

Ідея бронювання ЗУ з’явилася після аналізу радянського досвіду в Афганістані та сучасних військових конфліктів. На пострадянському просторі промислово такі щити не випускали, було лише кустарне виробництво. Зенітна гармата ЗУ-23 як засіб ППО дещо застаріла, та це не заважає її навідникам інколи збивати літаки й вертольоти в сучасних війнах.

А от як засіб боротьби з наземними цілями 23-та ЗУшка взагалі користується великою любов’ю: завдяки високій швидкострільності швидко вражає цілі за межами вогню крупнокаліберних кулеметів; завдяки осколковим снарядам вважається грізним противником для неброньованої автотехніки і піхоти, а завдяки бронебійним — навіть для легкої бронетехніки, включно з БМП. Ще може стріляти майже вертикально вгору, тож дістає противника і на верхніх поверхах висоток або в горах.

 

 

comments powered by HyperComments