В Харкові відзначали річницю Революції Гідності
Розпочався захід з хвилини мовчання, під час якої присутні вшанували пам’ять всіх загиблих як під час Революції Гідності, та і під час подальших подій в Україні. На вічі зібралося близько 300 чоловік. Серед них було чимало учасників харківського та київського майданів. З імпровізованої сцени вони згадували події, якими ознаменувалася Революція Гідності.
Дмитро Пилипець: «Це черговий привід зібратися, згадати, за що збирався Майдан, чого вже досягли і над чим ще треба працювати. Ну і обов’язково згадати наших побратимів, які загинули під час Майдану. Важливо знати з чого все починалося і пам’ятати, для чого взагалі ми починали цей Майдан. Ми стояли за європейську цивілізовану країну. Щоб вона такою була. Потрібно це завжди нагадувати. Щоб ми це пам’ятали та реалізовували, а не просто згадували щороку».
Володимир Чистилін: «І Євромайдан, і подальші події, і війна змінили кожного з нас. Вони змінили країну. На жаль, влада не дуже змінилася. І це ми відчуваємо сьогодні. Немає люстрації, система майже та сама. В Харкові ми це відчуваємо дуже добре. Бо в нас досі маленький Янукович править містом. При владі ті самі особи. Але головне те, що змінилося люди, змінилося суспільство. Харківський Євромайдан породив таке явище, як волонтерство. У нас багато демократичних рухів та ініціатив виникли саме завдяки Майдану. І всі ці люди потім пішли далі: хтось на фронт, хтось в тил, хтось в якісь волонтерські організації. Вже не буде так, як було. Суспільство змінилося».
Вікторія Склярова: «Ми плануємо разом продовжувати Майдан. Він ще не завершився. Революція продовжується. Вона не дуже подовжена в часі, але здійснення реформ потребує дуже непростого і некороткого терміну. Хотілося би зрозуміти куди нам рухатися і як втілювати реформи. Варто згадати, що спільного було у всіх пострадянських майданах в Україні. А перша спільна риса полягала в тому, що в центрі уваги була людина. Людиноцентричність. Кожна людина вийшла за своє, за свою країну і свою свободу».
Харків’яни покладали квіти до пам’ятника Шевченку та запалювали свічки. Там можна було побачити портрети як героїв Небесної Сотні, так і харків’ян, які загинули під час теракту біля Палацу Спорту.
