Олександр Мамалуй став радником губернатора Райніна
За словами Мамалуя, ця книга написана у формі щоденника. Вона про його товаришів, братів та командирів роти снайперів 93-ї гвардійської, чотири рази орденоносної Харківської механізованої бригади. Автор переконаний, написав цю збірку, тому що хоче, аби все, що відбувалося в 2014-му та 2015-му роках на Донеччині, було не забуте.
Олександр Мамалуй, суддя Харківського обласного господарського суду, кандидат юридичних наук вирушав служити в Українську армію з першим призовом - у березні 2014 року. Він воював в Авдіївці, Донецькому аеропорту, Пісках, Опитному у складі роти снайперів 93-ї окремої механізованої Харківської бригади «З 47 людей особового складу нашої роти, які йшли на фронт, вбито 11, з п'ятьох харків'ян, які воювали в роті, вбито четверо. Моя рота і моя бригада - не чужі моєму рідному місту. Бригада носить почесне найменування «Харківська», тому що звільняла Харків у 1943 році. І Харківщина втратила в цій війні вже 73 своїх синів», - нагадує Мамалуй.
Зараз Олександр продовжує служити - після другої мобілізації він став снайпером у Прикордонних військах.
«Тоді, в 2014-му році, ми йшли на фронт не тому, що нам подобається воювати, і не тому, що нам хотілося себе перевірити, а тільки тому, що ми не хотіли, щоб до наших рідних міст, на наші рідні вулиці прийшов фронт, - пояснює снайпер. - Поки тут тил, а не фронт, значить, все було правильно. Ми робили те, що треба».
Зала Палацу студентів Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, де автор влаштував презентацію, був переповнений, глядачі зустрічали слова Олександра бурхливими оваціями. На презентацію завітали й керівники ХОДА.
«Я відразу скажу, що мені пощастило: завдяки Олександру я мав можливість ознайомитися з книгою «Військовий щоденник» трохи раніше, до презентації, - зізнався зі сцени голова ХОДА Ігор Райнін. - Відразу знайшов час, було дуже цікаво. Необхідно відзначити, що це – щира праця, у першу чергу. Але я не буду сьогодні говорити про всі літературні успіхи цієї книги. Це, безумовно, право тільки автора. Але кілька слів про автора цієї книги я хотів би сказати. Не ми почали цю війну, але жодного сантиметра нашої рідної землі нікому не віддамо. І це, в першу чергу, завдяки таким людям, таким харків'янам, як Олександр Мамалуй. На жаль, він єдиний представник судової влади, який зняв суддівську мантію, одягнув військову форму та пішов на фронт, і зробив це ще в березні 2014 року, в перший день першої хвилі мобілізації, тому що він - державна людина, не тільки за статусом, але за розумінням і за душею».
Керівник області висловив подяку Олександру Мамалую за те, що він погодився стати радником голови ХОДА і в ході презентації вручив йому посвідчення радника.
«Саме такі люди потрібні сьогодні Україні, саме такі люди сьогодні потрібні Харківщині, бо він не тільки патріот, але ще й дуже добрий фахівець в питаннях територіальної оборони та військової реформи. Він - людина справи», - підкреслив Ігор Райнін.
Під час презентації «Військового щоденника» автор підкреслив: видання книги - благодійна ініціатива. Частину накладу відправлять бійцям 93-ї механізованої бригади та сім'ям загиблих вояків, ще частину - до 169-го навчального центру «Десна». Гроші від реалізації залишку накладу направлять на допомогу Харківському військовому госпіталю.
«Я не герой, але я служив з героями», - скромно зазначив снайпер Мамалуй у кінці презентації та запросив на сцену із зали своїх бойових побратимів.
