Студенти і викладачі вважають реформування освіти хаотичним і несвоєчасним
Понеділок, 11 квітня 2016, 07:06
Під час круглого столу «Реформи вищої школи України в оцінках учасників освітнього процесу» у Каразінському університеті оприлюднили дані дослідження думки представників академічної спільноти та студенства щодо реформування системи вищої освіти.
Студенти і викладачі вважають реформування освіти хаотичним і несвоєчасним

Проект реалізовувався у 57 вищих навчальних закладах 16 міст України. «У фокус-групах взяли участь понад 150 викладачів та 150 студентів, які висловлювали власну точку зору щодо стану сучасної української освіти, необхідності її реформування, імплементації нового Закону України «Про вищу освіту» та запроваджуваних реформ», — повідомляє прес-служба ХНУ.

Результати свідчать, що студенти оцінюють сучасний стан української освіти задовільно, а викладачі — ще менш оптимістично. «До здобутків вищої школи останніх років учасники опитування відносять прозорість системи вступу та широкий вибір освітніх програм. Проте існує думка, що саме зростання кількості навчальних закладів і вільний доступ до вищої освіти призводять до її знецінення. Серед проблем виділяються низький рівень підготовки більшості абітурієнтів, а також відсутність взаємодії випускників з потенційними роботодацями і формальна зацікавленість з боку держави в їх працевлаштуванні», — йдеться у повідомленні.

На погляд викладачів, реформування потребують рівень оплати праці, матеріальне забезпечення освітнього процесу; заформалізованість документообігу, «коли форма превалює над змістом»; «відносини «центру» і «периферії», при яких перевага надається топовим, насамперед столичним університетам; формальну, а не реальну автономію вищих навчальних закладів у науковій сфері». Студенти ж наголошують на відсутність належної державної політики щодо взаємовідносин з роботодавцями, низькому рівні матеріально-технічного забезпечення баз практик та відсутність мотивації до навчання.

Реформування, яке триває зараз, у фокус-групах «сприймають як ненадійне, непередбачуване, хаотичне і несвоєчасне, висловлюють недовіру і втому від реформ, вказують на існування не реальних змін, а їх імітації». При цьому учасники опитування вказують на ігнорування думки пересічних викладачів і студентів, коли укладаються на законодавчому рівні нові норми, що на законодавчому рівні регулюють сферу вищої освіти.

У дослідженні знайшлося місце і для визначення позитивних змін в системі вищої освіти: в останні два десятиліття студенти отримали можливість самостійно обирати деякі навчальні курси, вступ до вищих навчальних закладів здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Однак і ці моменти отримали суперечливі оцінки.

Новий закон про вищу освіту, на думку студентів, розширив можливості самоврядування та позитивно вплинув на розмір стипендії. Водночас, збільшення об’єму самостійної роботи, відсутність зворотнього зв’язку з профільним міністерством, збільшення терміну навчання в магістратурі отримало негативну чи неоднозначну оцінку.

Викладачі вважають позитивними боротьбу з плагіатом, вступ до магістратури на основі базової освіти з іншої освітньої програми, негативним — зміни у переліку нових спеціальностей. «Найбільша дискусія виникла з приводу процедури присвоєння учених звань доцента і професора та порядку публікації наукових розвідок у виданнях, що входять до реєстру міжнародних наукометричних баз», — повідомляють у Каразінському університеті. Респонденти також неодностайні щодо положень про стажування закордоном і академічну мобільність, бо закон не передбачає їх фінансування. Існують питання щодо вибіркових навчальних курсів, які є такими лише формально, необґрунтовано великої кількості непрофільних предметів у рамках навчальних планів та невизнання українськими вищими навчальними закладами оцінок, отриманих в іноземному університеті під час участі в програмах академічної мобільності.

На заході були присутні перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун, президент Соціологічної асоціації України, ректор, академік Віль Бакіров, віце-президент асоціації, завідувачка кафедри соціології, професор Людмила Сокурянська, представники профільних установ та вищих навчальних закладів. «Інна Совсун, якій належить ідея проведення дослідження, відзначила важливість обізнаності управлінців міністерства з приводу ставлення учасників освітнього процесу до реформ у цій галузі та подякувала організаторам проекту», — зазначено у повідомленні.

comments powered by HyperComments