Чи потрібна харківським чиновникам люстрація, розповіли експерти
Круглий стіл відбувся за такими питаннями ,як сучасний стан люстрації в Харкові, та майбутні перспективи Закону України “Про очищення влади”. В заході взяли участь експерти, журналісти та громадські активісти.Спікерами зустрічі стали Артем Амельченко, керівник проекту моніторингу впровадження законодавства щодо очищення влади Інституту «Республіка» та Валерій Рєпін, Інститут "Республіка"
Закон «Про очищення влади», згідно з яким відбувається люстрація, вводить заборону на зайняття певних посад протягом 10 років особами, які в період з 25 лютого 2010 року за 22 лютого 2014 терміном більше 1 року займали певні державні посади. Аналогічна заборона діятиме щодо осіб, які займали зазначені у законі посади менше 1 року, але включаючи період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року, і не звільнених за власним бажанням. Крім цього, люстрації підлягають чиновники, які подаватимуть недостовірну інформацію про майно в деклараціях про доходи, або вартість майна яких буде не відповідати рівню законних доходів за період перебування на посаді.
Станом на 15.04. 2016 люстрація в Україні відбувається повільними темпами. Практично можна сказати, що за висновком громадських активістів закон є фіктивним - адже кожен люстрований чиновник може відновитися на посаді через суд. Лідерами у Харківській області поки що є Прокуратура, Державна фіскальна служба та СБУ.
Харківська область за кількістю люстрованих осіб займає 6 місце по Україні. В Харківській області станом на 01.03.2016 р. люстровано 30 осіб.
По органам влади:
Органи прокуратури – 6; МВС – 3 ;ДФС – 16; СБУ – 3; РДА – 2.
Відтак, в Харківській області люстровано:
- 16 осіб – перебування на визначених Законом посадах під час правління Януковича або/та розстрілів Євромайдану (ч.1, п.1-8 ч.2 ст.3 Закону);
- 14 осіб – «майнова люстрація» (ч.8 ст.3 Закону).
Артем Амельченко навів статистику, згідно з якою, у Харкові станом на сьогоднішній день люстрували 30 осіб. Це невелкикий показник по Україні.. При цьому жодного – по декомунізаційному критерію. Майнова люстрація при цьому продемонструвала смішні показники. «ДФС саботує процес та некоректно проводить перевірки. Адже саме на основі тих довідок, які видають ДФС та СБУ відбувається люстрація по майновому та декомунізаційному критерію», – підкреслив пан Омельченко.
Усі присутні зійшлися на думці, що замість посилення чи запровадження ефективних механізмів вилучення із влади осіб, що її дискредитували, законопроект пропонує дублювання вже передбачених законодавством перевірок, які на практиці продемонстрували свою неефективність;
У ньому не запропоновано зрозумілого та цілісного механізму очищення влади, а значна частина приписів проекту має не завершений та суперечливий характер. Загалом закон є поки що недосконалим, тому механізм люстрації фактично перетворюється на фікцію. Єдиний вихід з ситуації - вносити правки до підзаконних актів, та проводити власні громадянські розслідування, керуючись не лише чинним законом, але і кримінальним кодексом.
