Понад 260 пропозицій надійшло до проекта Стратегії розвитку Харкова

Як повідомила начальник управління інвестиційного розвитку та іміджевих проектів Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту міськради Вікторія Грецька-Миргородська, для Стратегії розвитку міста Харкова до 2020 року було запропоновано понад 260 громадських ініціатив.

Вона нагадала, що 2 червня Харківський міський голова Геннадій Кернес підписав розпорядження про створення робочої групи з розробки стратегії. До її складу увійшли представники влади, бізнесу, громадськості, видатні наукові діячі. Після цього в Харкові пройшло 11 тематичних круглих столів, в яких взяли участь понад 700 осіб. На 12-му круглому столі були підбиті підсумки та узагальнені понад 260 громадських ініціатив. Крім того, аналітична група опрацювала результати і проаналізувала статистичні дані про соціально-економічний розвиток міста. Також одночасно проводився конкурс інвестиційних проектів «Харків - стратегія успіху», кращі з яких також увійшли до проекту.

«Таким чином, ми отримали короткострокову стратегію розвитку міста до 2020 року. Її особливість полягає в тому, що при її формуванні активну участь брали представники громадськості, експертного співтовариства і бізнесу. Після презентації 16 вересня на Міжнародному форумі «Харків - стратегія успіху» у нас буде півтора місяця на доопрацювання. Потім на засіданні робочої групи ми затвердимо всі зміни і доповнення, і в листопаді, сподіваюся, зможемо гідно захистити цей проект на сесії Харківської міської ради. І ось тоді у нас з'явиться готова стратегія розвитку міста», - повідомила Вікторія Грецька-Миргородська.

За словами першого заступника керівника робочої групи, директора Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України Миколи Кизима, зараз у Харкова немає стратегії розвитку, що обмежує його можливості в залученні додаткових інвестицій. За його словами, є два таких основних джерела - Державний фонд регіонального розвитку та міжнародна технічна допомога, для чого саме і необхідні конкретні стратегії, програми, проекти тощо.

«У стратегії ми ставимо цілі, яких дотримуються практично всі європейські міста. Це соціальна впевненість, розумна економіка, забезпеченість робочими місцями, здоров'я населення, екологічна врівноваженість, сучасний простір, забезпечення інженерною інфраструктурою. Думаю, ці цілі напевно залишаться до 2030 року. А ось наповнити стратегію конкретними проектами - це складне завдання. Дякую всім, хто взяв у цьому участь і вніс свої пропозиції», - зазначив Микола Кизим.