Археологічні джерела розповідають, якою була Слобожанщина за козацької доби

Захід проходив у межах освітнього проекту «Вільний університет»,  який був започаткований ГО «Майдан моніторинг». Він включає в себе цикл науково-популярних та освітніх лекцій з самої різноманітної тематики. В ролі лектора цього разу виступила Ірина Голубєва, кандидатка історичних наук, заступник з наукової роботи «Слобідська археологічна служба».

«Думаю, для кожного українця важливо знати своє минуле, при чому те, що підтверджується не писемними джерелами, які, як ми знаємо, суб’єктивні, а археологічними, – розповіла вона, – які є, як в криміналістиці, дуже точними. Щодо мене, то я дуже люблю порівнювати криміналістику та археологію. Як, наприклад, покази свідків і безпосередньо якісь речові докази. Так от археологія – це саме вони. Тому мені здається, що історія, яку ми будуємо на підставі археологічних даних, вона більш правдива. Тому більш актуальна».

Лекція була повністю присвячена історії Слобожанщини козацької доби, яка була відтворена завдяки археологічним знахідкам. Наприклад, Ірина Голубєва описувала різноманітні види фортець, що були побудовані на цій території, їх призначення та найбільш яскраві особливості.

«Я буду намагатися під час лекції розповісти якомога більше про той побут, ту культуру слобожан, які проживали на нашій території в козацьку добу, – зазначила вона, – і продемонструвати це на рівні знахідок окремих пам’яток. Думаю, найбільший інтерес тут може викликати самі рештки матеріальної культури, які ми знайшли. Тобто, артефакти. А також те, що ми нарешті змогли виокремити культуру московського населення і українського. Показати на рівні матеріальної культури, що це два різні етноси на нашій території. І що, безперечно, за козацьку добу українська частка була, можна сказати, левовою».

Під час свого виступу лекторка розповіла про те, чим відрізнялися два народи на прикладі предметів матеріальної культури, які збереглися до наших днів. Наприклад, росіяни (тоді ще московіти) своє житло будували у вигляді землянок, які топилися по-чорному, а українці – наземні хати, які топилися вже по-білому. Відрізнялися і віднайдені артефакти. Наприклад, археологи знаходили чимало українського посуду, який траплявся в різних варіаціях – глечики, кринки, горщики, які згодом прикрашалися різноманітними орнаменти. У московітів кераміка нагадувала посуд часів Золотої орди та часом була виготовлена з глини, яка взагалі не трапляється на цій території.

За словами Ірини Голубєвої, спочатку дослідники не розрізняли віднайдені артефакти двох народів. Проте, вивчивши матеріальну культуру, таки змогли побачити між ними різницю.