Історична пам'ятка під загрозою руйнування через набіги "чорних агрономів"
На перший вигляд, це звичайна посадка. Насправді - унікальна історична територія. На площі в один квадратний кілометр без перебільшення представлена історія людства, починаючи з кам'яного і до 18-го століття. На дослідженій території виявлено понад 10 тисяч артефактів.
Новобогородицьку фортеця спорудили в 17-му столітті перед початком другої кримської війни. На думку вчених, фортеця постала не на порожньому місці: раніше там було старовинне козацьке містечко Самарь, ще раніше – поселення одного з давніх племен.
Старовинна фортеця Самарь. Джерело: uk.wikipedia.org
Від колишньої величі збереглися лише вали і частина фундаменту. Але земля навколо просто всіяна безцінними артефактами. Стародавню зброю, скіфські прикраси, монети петровських часів - все це було знайдено тут, в Новобогородицькій фортеці. Хоча вести пошуки з кожним роком стає складніше. Місцеві жителі перетворили історичне місце в смітник. Що тільки не роблять археологи, щоб хоч якось уберегти місця розкопок.
Часті гості тут і мисливці за чорноземом. Вони знищують земляні вали.
Вся справа в тому, що територія фортеці ніким не охороняється. Багато років історики просять поставити огорожу і виділити людей для охорони. Але на це потрібні гроші. Їх не дає ні місто, ні держава.
Уберегти фортеця може новий статус - історико-культурного заповідника. Він передбачає обов'язкове фінансування. А якщо створити музей під відкритим небом, можна ще й заробити на туризмі. У місцевому управлінні захисту культурних цінностей звернення вже склали. Після свят його направлять до Кабміну.
Довідка з Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького:Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на території, що відповідає сучасному Самарському району Дніпропетровська. З нею пов’язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.
Унікальність Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання.
2001 року постановою Кабміну цей об’єкт під назвою «Новобогородицька фортеця» визнано пам’яткою історії національного значення. З цього ж року на території Старої Самари почалися археологічні дослідження. Через брак фінансування археологічні дослідження проводяться з перервами. До цього часу пам’ятка не включена до жодної міської чи обласної програми.