Битва за вугілля: "Ахметовці" і "сім'я" почали міжусобну війну
У Донецьку і Луганську відбулися знакові для вугільної галузі наради за участю першого заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Поповича і керівництва двох регіонів. Основні питання, які передбачалося обговорити і прийняти по них спільні рішення, - це легалізація незаконного вуглевидобутку, процвітаючого на так званих копанках, та створення на базі державних шахт малих вугледобувних підприємств. Абсолютно несподівано для керівництва Міненерго губернатор Луганщини Володимир Пристюк та перший заступник голови Донецької ОДА Сергій Дергунов міністерські ідеї по суті не підтримали. Пристюк мотивував це тим, що нові форми господарювання у вугільній галузі не дають гарантій безпеки праці шахтарів. За його ж словами, на сьогодні тільки третина приватних шахт уклала договори на обслуговування з воєнізованими гірничорятувальними частинами (ВГРЧ), що створює передумови до зростання травматизму і загибелі гірників. Практично те ж саме говорив у Донецьку Поповичу заступник голови облдержадміністрації Дергунов.
Цікаво, що голова Донецької ОДА Андрій Шишацький взагалі відмовився брати участь у нараді. Як відомо, він переконаний противник як легалізації копанок, так і створення малих вугледобувних підприємств на базі державних шахт. Ще будучи головою Донецької облради, на нараді з міністром енергетики та вугільної промисловості Юрієм Бойко Шишацький обурювався тим, що відведення землі під відпрацювання вугільних пластів приватними фірмами лобіюють гендиректори державних шахт. За його словами, "на розгляді в облраді перебуває близько сорока звернень щодо відведення вугільних ділянок". "Я не легітимізував жодної такого ділянки", - повідомив тоді Шишацький. Він пояснив, що його дивує практика, коли директори держшахт відмовляються від своїх гірничих відводів на користь приватних фірм. Сам же міністр Бойко тоді не приховував, що таке доручення йому дав Президент. Віктор Янукович також наказав губернаторам двох областей сформувати спільну робочу групу, висновки якої стануть ключовими для легалізації копанок і створення асоціації малих шахт. Подібна "легалізація" допомогла б її ініціаторам вбити відразу двох зайців. По-перше, безболісно здійснити переділ прибуткового ринку тіньового вугілля, а копанки перевести в сферу впливу нових господарів. По-друге, капіталомісткі і соціально "важкі" шахти залишити у віданні держави, а приватним фірмам, власникам легалізованих копанок, передати їх вугільні пласти, при цьому поклавши всю відповідальність за надрокористування на органи місцевого самоврядування.
Однак протест двох обласних керманичів був продиктований не лише турботою про безпеку гірників. Як відомо, губернатор Шишацький є ставлеником Рината Ахметова. А його луганський колега чи не весь час перебування при владі був у фарватері глави парламентської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова. Останній же, як і Ахметов, - серйозний гравець на вугільному ринку. Останнім часом серйозним конкурентом для них стала приватна компанія "Асоціація" Донбаський розрахунково-фінансовий центр ", що належить синові глави держави Олександру Януковичу, яка, на думку багатьох експертів і ЗМІ, зацікавлена в легалізації копанок і створенні асоціації малих вугледобувних підприємств на базі державних.
Ахметов зав'язав з політикою
Власник СКМ, народний депутат від Партії регіонів Ринат Ахметов заявив, що не буде балотуватися до парламенту на найближчих виборах. "Я не збираюся йти в парламент. Я не буду балотуватися в парламент, і якщо мені судилося сказати це тут, я кажу. Але благодійністю займатися буду. І збільшувати бюджет (благотворітельності. - Ред.) буду", - сказав він у селі Волоське Дніпропетровської області. Вперше інформацію про те, що Ахметов може не брати участі у майбутніх виборах до Верховної Ради, озвучив Віктор Янукович в червні в інтерв'ю ряду телеканалів у своїй резиденції в Межигір'ї. За його словами, народний депутат і бізнесмен Рінат Ахметов розмірковує, чи йти йому знову в депутати чи ні. Президент тоді сказав, він нещодавно зустрічався з Ахметовим, і той пояснив, що Партію регіонів покидати не хоче, а от чи балотуватися йому на майбутніх парламентських виборах, він ще не вирішив.
На попередніх виборах у ВР, нагадаємо, Ахметов значився під сьомим номером у виборчому списку Партії регіонів. За весь час роботи народних депутатів Рінат Леонідович виступив співавтором одного законопроекту, який стосується банківської діяльності. Відомо, що Ахметов неодноразово жалкував про те, що дав згоду балотуватися до Верховної Ради у 2006 і 2007 роках. Поки головним залишається питання, яку квоту отримає Ахметов при розподілі місць у списку ПР на парламентських виборах в 2012 році. До кінця не зрозуміло також кількість "ахметівців", що йдуть до ВР за мажоритарним округам. Втім, джерела в ПР стверджують, що згідно з попередніми домовленостями на прохідних місцях у партійному списку кожен п'ятий кандидат буде небайдужий до інтересів Ріната Леонідовича.
Ігор Попович, ставленик Юрія Іванющенка, не приховує, що процес оформлення документів на роботу малих шахт "штучно гальмується". А тому дав час донецькій і луганській владі подумати над його пропозицією до 15 січня. Цікаво, що всі ці процеси збіглися за часом з прокурорськими перевірками на маріупольських металургійних підприємствах Ахметова. Відомство Пшонки провело "позапланові перевірки за екологічне забруднення навколишнього середовища". Раніше подібне вважалося неприпустимим. Хоча і "Азовсталь", і ММК ім. Ілліча викиди шкідливих речовин в атмосферу не збільшували і, як заявили директори цих підприємств, чітко виконували всі природоохоронні заходи.
Про те, що наїзд на Ахметова не випадковий, свідчить і заява, зроблена днями губернатором Херсонщини Миколою Костяком. На запитання журналістів, чому Херсонська область за результатами дослідження фонду Ріната Ахметова "Ефективне Управління" посіла останнє місце в рейтингу конкурентоспроможності регіонів України, він відповів: "Не проплачено". І розмірковуючи про те, що на Херсонщині сьогодні немає жодного підприємства Ахметова, додав: "Автовокзал хотіли забрати, ми не дали". Між іншим, Костяк - близький особисто до Президента чиновник: коли Янукович був донецьким губернатором, він керував то одним, то іншим аграрним районом Донеччини. Таким чином, можна трохи перефразувати: що у Костяка з язика, то у Януковича на умі.
