В головах «Олів’є, або Russian salad»: в Донецьку православні шовіністи святкують більшовицький Інтернаціонал
На початку 1918-го року Україна виглядала так (пробачте за нашу іспанську, але саме така карта виглядає особливо мальовничою)
Історично, така частина східного краю України існувала кілька місяців 1918 року і була частиною тодішньої радянської Росії. До так званої республіки «належали» території сьогоднішніх Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької та частина Харківської, Сумської, Херсонської та Миколаївської областей.
Столицею тогочасної «республіки» було проголошено Харків, а згодом – Луганськ [- після вступу до Харкова військ Німеччина та УНР]. Така форма правління мала й свої органи влади. До прикладу, обов'язки уряду виконувала Рада народних комісарів, яку очолював більшовик Артем (Федір Сергєєв).
Самопроголошена «республіка» місцевих більшовиків не викликала захоплення у товариша Леніна і вищого керівництва партії, бо за Брестським миром, укладеним більшовицьким урядом, радянська Росія відмовлялась від названих земель. Самодурство «артемівців» ледь не зірвало переговори більшовиків з Німеччиною в Бресті.
Чому ж сьогодні, в складній політичній ситуації, мешканцям східної частини України нагадують про існування тієї короткочасної республіки? Ініційований захід святкування 96-ї річниці Донецько-Криворізької держави зібрав усього 50 осіб – представників маргінальних партій та громадських організацій, які висловлюють категоричне неприйняття не лише столичного Майдану та євроінтеграції України, але й усього українського взагалі.
Активісти сепаратистської організації "Донецька республіка" намалювали її прапор, щоправда кольори переплутали. Діяльність "ДР" юридично була припинена СБУ ще за Ющенка (фото 2010).
Плакати, з якими вийшли на площу активісти «святкового» мітингу, закликали :«Ні євроколонізації!», «Галицьким фашистам не місце в Донбасі», «За землю руську! За віру православну!» [- атеїсти-більшовички Артем з товаришами мають скажено крутиться в своїх домовинах – за що ж боролись? За «православне, самодержавне», проти передової Європи?]. Також зазнала критиці і сьогоднішня влада, яка на думку активістів, є нерішучою і «йде на поводу в Заходу».
Основним проханням мітингарів була вимога до місцевої влади про відокремлення Донецько-Криворізької республіки (тобто, тих областей, що до неї входили), а також отримання за бажанням нових паспортів, що затверджували б своєрідне «громадянство» у такій собі республіці. Також було порушено питання про федералізацію країни.
Нагадаємо, що така ініціатива від деяких жителів Донеччини висувається не вперше. У 2009 році вже надходила схожа ініціатива, коли прихильники такої республіки виголошували звернення про оголошення частини території України «суверенною російською федеративною державою».
Довідка: