Як бійці АТО читають дітям українські казки

В межах проекту військові читають малим слухачам українські казки та легенди.

Стартувала акція у Львові. Спочатку це була суто місцева акція, чия основна ідея полягала у тому, щоб щоб вшанувати пам’ять загиблих бійців АТО. Військовим проект прийшовся до вподоби і згодом було записано 18 казок і дві карпатські легенди. Презентація диску відбулася у Львові до Дня святого Миколая.

«Записували казки, фактично, з всієї України, – розповіла Олеся Котлярова, співкоординаторка проекту, – Київ, Львів, Івано-Франківськ, Харків. І бійці, які їх записували, були безпосередньо на передовій, на першій лінії бойових дій. У кожного з них своя історія. Деякі зараз поранені, знаходяться в шпиталях. Були такі, які ніколи в житті не читали казок. Їм запропонували цю ідею. Вони прийшли. Це для них було такою казкотерапією. Вони трохи відволікались. Після бойових дій вони приїжджали на мирну територію. Читання казок відволікало від тих емоцій».

Сама вона читає казку про Кирила Кожум’яку: «В мене казка трохи актуальна. Якщо інтерпретувати в сучасність, то, в принципі, вона схожа на те, що зараз відбувається. Тільки в казковій манері. Все добре, поки не дійде до чиновників. Якщо до них дійде якась біда, то тоді вони будуть щось робити».

Олеся Котлярова підкреслила, що зараз важливо, аби діти знайомились з казками, написаними українською мовою. Вона свого часу слухала казки виключно російською і, переїхавши до Львову, не могла пізнати відомі твори в українському перекладі. За її словами, є багато українських казок, які знать тільки в російському перекладі.

Презентація диску «Воїни АТО читають казки дітям» відбулася в Львові та Чугуєві. Там вона зібрала чимало людей – дітей, їх батьків, військових та інших мешканців міста, яким це все було цікаво.

«Є причини, чому я занурився в цю тему, – розповів волонтер Дмитро Бус, – імідж нашої армії не є дуже хорошим. І скажімо так, лубочні картинки, на які ми дивимося по телевізору – це все прекрасно. Але той, хто був в армії, прекрасно розуміє, що всі ці мальовані картинки не дуже відповідають дійсності. А якщо дітям страшний бородатий дядько з автоматом прочитає нормальну казку, то це буде плюс нашій армії. Потрібно покращувати імідж. Є таке поняття – «лагідна українізація». І дай бог, щоб вона починалася ось з таких казок. А не з нерозімлілих, лубочних, намальованих картинок, які транслюються по телевізору. Той, хто був армії, той розуміє, що та картинка не має нічого спільного з тим, що насправді відбувається. А діти, які слухають ті казки – дай бог, щоб вони ставали кращими, чистішими, читали українські казки, розуміли, в якій країні вони живуть».